Пишна коса – плетений символ дівочої української краси

Пишна коса – плетений символ дівочої української краси
    4 лютого 2021 року у Вирівській ЗОШ І-ІІІ ступенів вже традицією стало   проведення Дня косичок. У цьому році учениці ще створили оригінальні зачіски. Переможців не визначали, бо всі учасниці вже стали переможцями. Приємно вразила масовість учасниць – усі учениці захотіли показати красу свого волосся. Споконвіків довга коса вважалась символом дівочої краси.
   Дівоча коса і до сьогоднішнього дня залишається еталоном краси. Краса не змінюється, але змінюються варіації зачісок з косами. І не важливо, у вас коротке або довге волосся, зачіска з косами буде вигідно виглядати на будь-якій довжині волосся. Головне набратися терпіння і створити дійсно розкішну зачіску з косами. Модна зачіска з плетінням додасть  грацію, жіночність і ніжність образу.
Доглянута, пишна і довга коса була окрасою та гордістю українки.
   Українські дівчата, як дівчата всіх інших слов’янських народів, завжди ходили з непокритою головою — ознака дівочої честі.
   В старій Україні-Русі був звичай: якщо хлопець накинув на голову дівчини намітку, вона ставала йому дружиною.
Коси наших дівчат були довгі, справді до пояса. Це вважалося, як вважається ще й тепер в Україні, за одну з найголовніших ознак дівочої краси.
   Колись у наших селах парубки, за негідну поведінку дівчини, силоміць обрізали їй коси і це була ганьба...
На Лівобережжі  дівчата роблять рівний проділ посередині голови, розчісують волосся на два боки і заплітають у дві коси. Заплетеними косами обвивають голову, ніби вінком.
   У неділю або в свято дівчата сплітають все волосся в одну косу і вплітають у неї кілька кольорових стрічок-кісників, що разом з косою звисають вздовж спини.
   На Правобережжі у будні дні дівчата так само обвивають голову кісьми, ніби вінком; у неділю ж, чи свято заплітають не в одну, а в дві коси і ті коси звисають вздовж спини без довгих стрічок. У дві ж коси заплітаються і дівчата-подолянки.
    Понад Дністром в Галичині дівчата заплітають волосся у чотири коси. Дві передні підплітають коло висків, а задні розподіляють на кілька дрібних кісок — дрібушки.
   Дрібушки викладають навколо голови вінком, а одну кіску «перекидають» через голову.
      На Полтавщині ж дрібушками заплітаються молодиці перший рік після весілля.
      На Закарпатті дівчата заплітаються в одну косу, а спереду напускають волосся на кути чола — начоси.
Нижні частини начосів заплітають у «дрібушки», маленькі кіски, що є, ніби, орнаментом зачіски.
   У неділю та в свята дівчата вбираються в стрічки.
   Вибравши одну найкращу стрічку, дівчина обвиває її навколо голови, а до кінців, що звисають на спину, пришпилює всі останні стрічки, скільки б їх не було. Поверх стрічки одягається вінок.
   Щоб стрічка краще трималася на голові, колись дівчата робили з лубка обручик, покривали його стрічкою і одягали на голову, як капелюшок. Влітку, йдучи в поле, дівчина збирала квіти і закладала їх за лубок, покритий стрічкою.
   Виходило щось на зразок корони з живих квітів.
   По всій Україні серед хлопців ще й досі зберігся старий добрий звичай дарувати дівчатам стрічки та намисто.
Такі подарунки звичайно робляться тричі на рік: а Меланки, перед Новим Роком, на перший день Великодня та на Зелені Свята.
Та не завжди в коси вплітаються червоні стрічки. 
Ми, українці, як відомо, не захоплюємося яскравими кольорами.
Нам більше подобаються спокійні барви, а тому над Дніпром парубки співають про дівчину, що у неї:
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба...