Методична робота

Управління роботою з реалізації науково-методичної проблеми

Орієнтація молоді на виховання таких рис, як почуття особистої гідності, віри в свої сили, бажання наполегливою працею домогтися успішного життя, а не пасивне очікування його — одне із завдань ліцею «Лідер». Вирішення цього завдання — адаптованого впровадження в освітній процес інноваційних технологій і методик, що спрацьовують на очікуваний результат, — потребує розвитку загальної й професійної культури вчителя, підвищення рівня та результативності організації науково-методичної роботи. А від дирекції — оптимального поєднання й конструювання різноманітних групових та індивідуальних форм методичної взаємодії роботи науково-дослідницьких лабораторій РОІППО, ПМК, Школи педагогічної майстерності, творчих та динамічних груп. Цю взаємодію координує методична рада на чолі з директором.

Планомірній роботі над новою науково-методичною проблемою ліцею підпорядковано масові форми науково-методичної роботи: педради, семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари, творчі звіти, дискусії, виїзні засідання.

В індивідуальній роботі домінують співбесіди з педагогами про організацію науково-дослідницької роботи, моніторинг за результатами навчально-методичної діяльності педагогів, аналіз роботи педагогів у профільних класах, робота курсів за вибором та факультативів, планування науково-методичної діяльності на 2018—2021 роки відповідно до Програми реалізації науково-методичної проблеми тощо.

Групова робота реалізується через організацію роботи ПМК, проектну, навчально-пізнавальну діяльність, науково-методичну роботу, участь у роботі експериментальних груп, науково-дослідницьких лабораторій. Цей напрям організації методичної роботи спрацьовує тоді, коли стає складовою всієї методичної системи, першим кроком до аналізу власної діяльності на науковій підставі:

• від гіпотези та мети;
• через вивчення та аналіз літератури з теми;
• застосування чужого досвіду та аналізу отриманих результатів;
• запровадження свого, наступного аналізу та корекції;
• опису того, що вдалося, та переведення інновацій у режим функціонування.

Науково-методична проблема  на 2016-2021 роки.

Спрямування інноваційних технологій на вдосконалення компетентності учасників освітнього процесу

Етапи реалізації:

• ІІ – 2017-2019 н.р. – формуючий;
• ІІІ – 2019-2021 н.р. – узагальнюючий.

Формуючий 2018/2019 н.р.

Мета:

• Формування нового досвіду творчої діяльності.
• Конструктивне опрацювання змістового, процесуального, діагностичного компоненту освітньої моделі.
• Розробка модифікованої адаптованої моделі впровадження науково-методичного проблемного питання.
• Аналітична діяльність ліцею з науково-методичного проблемного питання.
• Апробація моделі професійно-педагогічної компетентності вчителя.
• Розроблення і апробація системи соціально-психологічної підготовки вчителів до професійно-педагогічної творчості.

Сутність:

• Упровадження освітньої моделі професійно-педагогічної компетентності вчителя.
• Оцінка ефективності розробленої моделі, коригування

Результат:

• Активне теоретичне опрацювання науково-методичної проблемної теми, поінформованість.
• Розуміння концептуальних та процесуальних особливостей впровадження науково-методичної проблемної теми.
• Прогнозування цілей та мети науково-методичної роботи.

Зміст, форми, методи роботи з педагогічними працівниками:

• Моніторинг методичної роботи.
• Наради при директору: Про організацію методичної роботи з вчителями ліцею у 2018-2019 н.р.; Аналіз роботи лабораторій та майданчиків.
• Методична панорама «Включення позитивних почуттів учнів у роботу високий рівень педагогічної майстерності учителя».
• Районний конкурс-ярмарок педагогічної творчості – 2019.
• Педчитання: В.О.Сухомлинський про педагогічну майстерність вчителя; І.А.Зязюн про педагогічну майстерність як крило у майбутнє; Теоретичні аспекти проблеми в працях вітчизняних та зарубіжних педагогів.
• Методична рада.
• Оперативна нарада керівників ПМК.
• Семінар-практикум «Перспектива».
• Творчий звіт педагогів «Я крокую до майстерності».
• Комплекс індивідуальних консультацій щодо організації самоосвітньої діяльності з науково-методичної проблеми.
• Адресна допомога вчителям з науково-методичної проблеми.
• Вивчення літератури з теми «Підготовка вчителяшколи до професійної майстерності в умовах реформування освіти».
• Опрацювання педагогічної спадщини видатних українських та зарубіжних учених.
• Виставка педагогічної творчості «Панорама системного впровадження інноваційних технологій у освітньому процесі».
• Діагностичне дослідження «Самооцінка творчої діяльності вчителя на уроці».
• Круглий стіл «Система діяльності вчителя в нових соціокультурних умовах».
• Ділова гра «Портрет професіонала».
• Червневі педагогічні студії.

Педагогічний колектив школи ставить перед собою такі завдання:

• вивчити й використовувати на практиці сучасні досягнення психолого-педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду; сприяти розвитку ініціативи й творчості, новаторських пошуків педагогів;
• розробити систему заходів, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу, підвищення загальноосвітнього рівня учнів, їхньої вихованості, надання практичної допомоги педагогічним кадрам в оволодінні сучасними методиками викладання й виховання;
• розробити систему методів (технологій) викладання навчальних дисциплін, що поєднували б індивідуальний та диференційований підходи до викладання з інтеграцією різноманітних методів і забезпе­чували б глибоке та свідоме засвоєння базових знань
• задоволенням індивідуальних запитів та інтересів особистості з ура­хуванням її реальних здібностей, нахилів і можливостей;
• удосконалювати наявні та виробити нові технології проведення уроків, які шляхом поєднання навчальної та стимулюючої функцій створили б умови для оптимізації навчального процесу, підвищення ефективності кожної хвилини уроку;
• створити систему комплексного забезпечення навчального про­цесу сучасними інформаційними технологіями, посібниками, дидактичними матеріалами, наочністю.

Стратегічні завдання

щодо забезпечення подальшого розвитку ліцею

• реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії;
• удосконалення змісту профільної та допрофільної підготовки;
• підготовка випускників до участі в ЗНО;
• удосконалення роботи локальної моніторингової служби якості освіти;
• створення системи профорієнтації.

Заходи для реалізації стратегічних завдань

• Продовжити роботу із забезпечення реалізації науково-методичної проблеми ліцею «Спрямування інноваційних технологій на вдосконалення компетентності учасників освітнього процесу».

• Створити варіативне освітнє середовище для ліцеїстів, надати можливості вибору предметів для вивчення і профільної підготовки.
• Продовжити роботу з удосконалення підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання випускників ліцею; ске­рувати вчителів-предметників на активніше застосування тестових форм оцінювання навчальних компетентностей учнів під час проведення навчального процесу; оновити систему внутрішнього моніторингу якості освіти.
• Систематично працювати над підвищенням компетентностей учнів, над їх формуванням через діяльнісну та практичну спрямованість навчання, підготовкою учнів до участі в предметних олімпіадах.
• Створювати умови для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям.
• Надавати можливість ліцеїстам реалізувати власні творчі здібності в дослідницько-пошуковій діяльності (через участь у первинному осеред­ку МАНу), розробці наукових, творчих, ігрових проектів, стимулювати художню творчість ліцеїстів, широко пропагувати творчі досягнення учнів.
• Продовжувати вдосконалювати форми пошуку та відбору творчо обдарованих дітей через опитування, рекламу, зустрічі, виступи в засо­бах масової інформації, виявлення учнів, які мають нахили до певної галузі наукових знань та професійної діяльності.
• Активно пропагувати досвід роботи вчителів ліцею через періо­дичні видання та інші ЗМІ.
• Залучати учнів до участі в конкурсах, турнірах, акціях тощо.
• Прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного ліцеїста в систему районної предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання..

Місія педагогічного колективу в реалізації:

• Закону України «Про освіту»;
• Закону України «Про загальну середню освіту»;
• Закону України «Про позашкільну освіти»;
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період 2021 р. (від 25.06.2013 р. №344/2013);
• Новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти;
• Національної доктрини розвитку освіти;
• Концепції профільного навчання у старшій школі;
• Районної програми національного виховання учнівської молоді Сарненщини на 2008-2020 роки;
• Програми впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчальних закладах району;
• Інших нормативних документів з питань організації освітнього процесу, забезпечення державних стандартів освіти, впровадженням у практику роботу індивідуальних технологій навчання та виховання, формування навичок здорового способу життя, створенням психолого-педагогічних передумов особистісно зорієнтованої системи навчання й виховання в умовах реформування національної системи освіти.

Методична робота — це ціліс­на система взаємопов'язаних дій і заходів, яка ґрунтується на аналізі роботи вчителів. Саме тому вся робота школи має бути спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, досягнення оптимальних результатів освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина.

Функції методичної ради:

Педагогічні стратегії розвитку ключових життєвих

компетентностей учнів ліцею "Лідер"

Сьогодення потребує підготовки

• конкурентоспроможних випускників,
• адаптованих до швидких змін у суспільстві,
• особистості, котра володіє певною системою цінностей, 
• людини з високими розумовими здібностями та інтелектом

Пріоритетним у роботі ліцею «Лідер» є розуміння й усвідомлення того, що кожна дитина в ліцеї — неповторний маленький громадянин незалежної України, який повинен мати реальну можливість здобути повноцінну освіту. В ліцеї створено таке середовище, в якому зростає творча особистість.

Здійснюється поступовий перехід від школи, що навчає, до школи, яка керує знаннями і вчить кожного стати менеджером свого майбутнього.

Виходячи з цього, педагогічний колектив школи визначив такі завдання:

• Вивчення та впровадження компетентнісного підходу до навчання та виховання учнів.
• Розвиток та вдосконаленнявміння учнів формувати мету своєї діяльності та робити висновки за її результатами.
• Розвиток і зміцнення ключових компетентностей як основи самоосвітньої діяльності, стимулювання пізнавального інтересу учнів.
• Цілеспрямована спільна робота педагогічного колективу над підвищенням рівня компетентностей учнів з усіх навчальних предметів.
• Удосконалення системи громадянського виховання учнів, утвердження учнівського самоврядування.

АЛГОРИТМ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Досвід

Навчальні заклади різні, а мета одна — вдосконалити професійну компетентність педа­гогічних працівників і підвищити ефективність освітнього процесу.

Запорукою успіху методичної роботи є кон­кретна постановка мети й завдань, зорієнто­ваних на кінцевий результат — підготовку ви­сококваліфікованого фахівця, який не лише досконало володіє основами своєї професії, а й здатний адаптуватися до сучасних техно­логічних процесів, самостійно вирішувати професійні завдання, використовувати у своїй діяльності набуті знання й навички.

У ліцеї сформована струк­тура методичної роботи, основу якої стано­вить діяльність предметно-методичних комісій.

Основним змістом роботи предметно-мето­дичних комісій є:

• розробка, розгляд навчально-про­грамної  документації;
• оновлення зміс­ту навчання й вихо­вання,  внесення відпо­відних коректив до робочих навчаль­них планів і програм, поурочних планів;
• організація і проведення конкурсів, учнів­ських предметних олімпіад, семінарів-практикумів. позакласних предметних і виховних заходів;
• допомога молодим учителям у підготов­ці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, від­критих уроків і їх обговорення;
• вивчення й використання в навчальному процесі нових педагогічних технологій, пер­спективного досвіду навчання и виховання, аналіз результатів цієї роботи;
• аналіз стану й результатів освітнього процесу, якості знань, рівня  вихованості учнів;
• аналіз результатів внутрішнього конт­ролю, розробка пропозицій і рекомендацій щодо підвищення якості викладання окремих навчальних дисциплін.

У роботі методичних комісій застосовують­ся нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги,   методичні  консиліуми, тренінги тощо. Добре зарекомендували себе творчі групи, що організову­ються для вирішення конкретних завдань, упровадження в пе­дагогічну   практику досягнень  науки   й перспективного педа­гогічного досвіду. Однією з форм робо­ти з педагогічними кадрами є творчі звіти вчителів, більшість яких супроводжується демонстраціями досвіду.

Результатом планомірної цілеспрямованої роботи всіх ланок освітнього про­цесу над вирішенням єдиної методичної про­блеми ліцею «Спрямування інноваційних технологій на вдосконалення компетентностей учасників освітнього процесу» є робота методичних комісій і кожного педа­гогічного працівника над своїми проблемними питаннями у світлі загального.

Учителі презентують свої методичні на­дбання, створюють власні блоги, сай­ти, на яких розміщена інформація для учнів і педагогічних працівників, що стосується кон­кретного предмета, інші інфор­маційні матеріали.

Упровадження інноваційних педагогічних технологій, широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій зумовили розроб­ку нової парадигми організації методичної ро­боти.

Інформатизація освіти спонукає до створен­ня сучасних механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизо­ваних баз даних нормативно-правових доку­ментів, науково-педагогічної інформації, ін­формаційно-методичних матеріалів, удоско­налення методології і стратегії відбору змісту, методів і форм навчання й виховання; форму­вання вміння самостійно здобувати знання, добирати, обробляти, передавати, зберігати інформаційні ресурси, демонструвати інфор­мацію.

У ліцеї складання та подання державної статистичної звітності здійснюється у програмі «Курс «Школа», «ДІСО».

До основних функцій управління освітнім процесом належать:

• оперативне планування;
• організація;
• регулювання, координування;
• облік і контроль;
• аналіз.

Використовуючи локальну комп'ютерну мережу й мобільний зв'язок, кожен працівник може отримати точні відомості про всі події й заходи, що проводяться в ліцеї.

Таку можливість дають неперервний центра­лізований контроль і оперативне регулювання освітнього процесу з метою забезпе­чення рівномірного виконання планів роботи, неперервний облік і поточне інформування про фактичне виконання освітньої програми ліцею.

Використання електронно-обчислюваль­ної техніки в автоматизованій системі управ­ління навчальним закладам дає змогу при­скорити збір і обробку інформації, розробку варіантів плану, знаходження оптимальних рішень у порівняно короткі терміни.

Алгоритм організації методичної роботи в ліцеї

І етап — аналіз методичної роботи за ми­нулий рік.

Аналізу підлягають:

• проблемне питання, над якими працю­вав педагогічний колектив у минулому на­вчальному році; темпи зростання професійної майстер­ності педагогічних працівників ліцею;
• елементи перспективного педагогічного досвіду, що були впроваджені в ліцеї;
• проведені методичні заходи і їхня ефек­тивність;
• проблемні питання й завдання, над якими працюватиме педагогічний колектив, вихо­дячи з аналізу освітнього процесу й діагностики.

ІІ етап:

• створення методичної ради (для коорди­нування методичної роботи в ліцеї), до складу якої входять: директор, заступники директора, методист, керівники предметно-ме­тодичних комісій;
• розробка й затвердження плану методич­ної роботи на рік;
• визначення структури й форм методич­ної роботи, що будуть застосовуватися;
• створення школи педагогічного досвіду і школи молодого педагога;

• забезпечення участі педагогічних пра­цівників у роботі районних методичних об’єднань, семінарів-практикумів, шкіл педагогічної майстерності;
• визначення індивідуальних форм мето­дичної роботи в ліцеї, їхньої тематики й періодичності (консультації, спів­бесіди, взаємовідвідування уроків, допомога педагогічним працівникам, які атестуються, створення сприятливих умов для самоосвіти тощо);
• планування й організація дослідно-екс­периментальної роботи й інноваційної діяль­ності; визначення тематики інструктивно-ме­тодичних нарад, їхньої періодичності;
• педагогічний моніторинг;
• узагальнення досвіду роботи кра­щих педагогів;
• організація    роботи в методичному кабінеті (підготовка й систе­матизація   матеріа­лів, картотеки, ви­ставки тощо).

III етап — під­биття підсумків методичної роботи за навчальний рік:

• аналіз   рівня   на­вчальних досягнень учнів;
• визначення шляхів подо­лання недоліків у навчальних досяг­неннях учнів;
• аналіз роботи методичних комісій, твор­чих груп, шкіл педагогічної майстерності (ука­зується, які форми й методи були найефек­тивнішими; хто з педагогічних працівників і в яких видах роботи брав активну участь, які були результати); підбиття підсумків роботи над методич­ною проблемою ліцею, осо­бистою методичною проблемою;
• аналіз результатів дослідно-експеримен­тальної роботи й інноваційної діяльності; оцінювання результатів підвищення рів­ня кваліфікації педагогічних працівників, їх­нього методичного рівня (за результатами на­вчальних досягнень учнів); аналіз виконання завдань і вирішення проблем, що були поставлені перед педагогіч­ним колективом на навчальний рік;
• формування проекту плану методичної роботи на наступний рік.

СТРУКТУРУВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В школі

Педагогічна праця має творчий і дослідницький характер, а методична робота є важливим складником діяльності кожного педагога й водночас найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітнього закладу. Структурування методичної роботи в ліцеї має на меті створен­ня цілісної системи взаємопов'язаних заходів, що ґрунтуються на досягненнях психолого-педагогічної науки, педагогічному досвіді й спрямовані на підви­щення фахової майстерності, розвиток творчого потенціалу кожного педагога й усього педагогічного колективу, підвищення ефективності освітнього  процесу.

Завдання методичної служби — моделю­вати і створювати умови для самореалізації й удосконалення особистості, забезпечити перехід від традиційних форм організації на­вчальної діяльності до розвивальних, про­блемних, за яких усі вчителі мають змогу що­найповніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу і творчий пошук, використовувати досвід, наукові дослідження колег.

Новизна погляду на структуру науково-методичної роботи полягає в застосуванні модульного підходу за трьома напрямами.

1. Пізнавальна діяльність — формування сві­домості педпрацівників, вивчення нових пе­дагогічних технологій.
2. Тематична діяльність — опрацювання отриманої інформації, визначення шляхів ви­рішення актуальних проблем, розроблення нових педагогічних ідей.
3. Практична діяльність — упровадження в педагогічну практику результатів пізна­вальної й тематичної діяльності. Педагогічні працівники набувають практичних навичок використання інноваційних педагогічних і ви­робничих технологій.

Моделювання самореалізації особистості

Практика свідчить, що позитивне педаго­гічне середовище складається тоді, коли пе­дагогічні працівники зацікавлені в колектив­ному пошуку вирішення проблем. Сьогодення потребує творчого вчителя, вчителя-дослідника, який прямує до вершин педагогіч­ної майстерності.

Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителеві насолоду, щоб повсякден­не проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, виве­діть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника.

Василь Сухомлинський

Методична культура вчителя — це вища форма його творчої самостійності, умова вдосконалення навчального процесу, пере­думова виникнення нових ідей у педагогічній науці і практиці. Це не лише глибокі знання, а й майстерність, мистецтво, індивідуаль­ність, уміння пояснити, зацікавити наукою, озброїти учнів практичними навичками.

Учителі з високим рівнем методичної культури властиві такі риси:

1. творча самостійність, що виявляється в ініціативі, прагненні до пізнавальної діяль­ності, нестандартному підході до справи, ак­тивній пошуковій діяльності, спрямованості на постановку й розв'язування науково-мето­дичних проблем, налаштованості інтелекту на творче мислення;
2. високий рівень самоорганізації в підготовці до занять під час освітнього процесу, наполегливість, працездатність, органі­зованість, відповідальність;
3. працелюбність і старанність під час само­підготовки, самонавчання, самоформування; дисциплінованість і дбайливість у реалізації своєї технології навчання;
4. цілеспрямованість у досягненні мети, твер­дість в обстоюванні особистих переконань;
5. потреба в самовихованні, формуванні до­свіду духовного і професійного самовдоско­налення.

Створення дослідницької атмосфери

Педагогічна теорія в нинішньому її стані переосмислення й перебудови, безумовно, не може цілком забезпечити відповідний рі­вень практичного використання наукових по­ложень. Тому важливе значення має експери­ментально-дослідницька діяльність педагога.

Звичайно, не щодня вчитель займається науковою діяльністю. Проте справжній пе­дагог вибудовує власну освітню концепцію, роз­робляє відповідно до неї особисту програму роботи зі свого предмета для кожної групи, систематично здійснює пошукову діяльність, що ґрунтується на дослідницьких уміннях, на­бутих у процесі цілеспрямованої методичної роботи й самоосвіти. Формування цих умінь — процес складний і тривалий, він не виникає й не розвивається спонтанно, а потребує ґрунтовної теоретичної підготовки, вивчення наукових робіт із психо­логії, соціології, педагогіки, і, звичайно, з на­вчального предмета.

Хто намагається розібратися в пози­тивному й негативному на своїх уроках, у своїх взаєминах із вихованцями, той уже досяг успіху.

Василь Сухомлинський

Пріоритетом методичної роботи вважаємо постійний пошук нових педагогічних технологій, ідей і напрямів.

Усі методи, засоби, форми навчання є адек­ватними завданню формування духовної, мо­рально-етичної, висококультурної, творчої особистості учня. А професіоналізм учителів відзначається високим інноваційно-твор­чим потенціалом.

Модель методичної роботи

Методична робота в педагогічному колек­тиві має на меті підтримати діловий настрій учителя, допомогти йому подолати про­фесійні труднощі, відкрити шляхи до пошуку, ініціативи й творчості.

Методична робота ґрунтується на діагности­ці та прогнозуванні, спрямована на вдоскона­лення кваліфікації та професійної майстернос­ті кожного вчителя зокрема, на підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу ліцею загалом.

За формою методична робота є колективною, груповою, індивідуальною. У практичній діяль­ності використовуємо різні форми методич­ної роботи. Лише за цієї умови забезпечується надання систематичної практичної допомоги кожному педагогічному працівникові.

Ми дійшли висновку: необхідно перебуду­вати методичну роботу так, щоб вона була зорієнтована на особистість педагога. Тому вирішили віддавати перевагу індивідуальним формам і методам організації діяльності. Ми прагнемо до того, щоб кожен із учителів, по­стійно займався самоосвітою й отримував ме­тодичну допомогу від адміністрації ліцею.

Самоосвіта — це процес самостійного на­буття знань з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб ліцею.

Самоосвіта педагогів проходить такі етапи:

1. Установчий етап (обрання мети самоосвіт­ньої діяльності).
2. Навчальний етап (вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури).
3. Практичний етап (відвідування уроків ко­лег, які працюють над аналогічною пробле­мою).
4. Етап теоретичного осмислення (творчі звіти).
5. Корекційний етап (корегування, виправ­лення помилок).

Індивідуальні форми методичної роботи

Одна з найважливіших форм індивіду­альної роботи — наставництво. Вважаємо, що запорукою оптимальної роботи колективу є поєднання мудрості досвідчених учителів з енергією й завзяттям молодих.

До індивідуальної методичної роботи на­лежить також відвідування вчителями уро­ків, виховних заходів своїх колег. Це сприяє пе­ренесенню кращих методів і прийомів роботи одних педагогів у практику діяльності інших, надихає на пошук нових шляхів навчан­ня, виховання, стимулює творчу ініціативу. Особливо корисним є відвідування уроків, що відбувається з ініціативи працівників.

Методичні консультації — одна з найефективніших форм індивідуальної мето­дичної роботи.

Групові форми методичної роботи

Домінуючою струк­турною одиницею моделі методичної роботи в ліцеї є робота методичних комі­сій (групові форми роботи):

• обговорення     змісту нових програм і підручни­ків, вивчення норматив­но-правових  документів, опрацювання методичних рекомендацій щодо викла­дання предметів у новому навчальному році, ознайомлення з педагогічними й методични­ми інноваціями тощо;
• проведення відкритих уроків і взаємовідвідування різних позаурочних форм освітнього процесу; круглі столи для обміну досвідом, обго­ворення актуальних питань викладання на­вчальних предметів;
• тренінги, спрямовані на відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік ви­кладання навчальних предметів;
• творчі звіти вчителів, які атестуються;
• аукціони педагогічних ідей; участь у проведенні ліцейських мето­дичних тижнів і предметних декад; підготовка повідомлень із питань, над якими працює методична комісія;
• виступи на методичних нарадах, психолого-педагогічних семінарах, засіданнях пе­дагогічної ради тощо;
• індивідуальне і групове виготовлення ди­дактичного матеріалу;
• надання допомоги молодим педагогам;
• робота з обдарованими учнями;
• розробка тематики творчих робіт учнів;
• написання статей у фахових видань, підготовка матеріалів до участі в професійних конкурсах.

Науково-практичний простір забезпечується шляхом:

• партнерства учителів і учнів;
• роботи творчих груп;
• участі в інтелектуальних змаганнях;
• індивідуальної наукової діяльності.

Науково-методична служба ліцею безпосередньо керує процесом науково-методичних досліджень, які проводять вчителі. Центральне місце в її структурі по­сідає методична рада. Однією з групових форм методичної ро­боти є робота у твор­чих групах, що допомагає кожному вчителю глибоко усвідоми­ти сутність нових методичних ідей, їх роль в особистому досвіді, здійснити експери­ментальну перевірку розроблених проектів і моделей. Дієва колективна форма методичної робо­ти — методична оперативна нарада. її мета — ознайомити членів педагогічного колективу з новими досягненнями світової педагогічної науки. Вважаємо доцільною організацію ліцейного психолого-педагогічного семінару з метою підвищення рівня психолого-педагогічної під­готовки вчителя. Неабияку роль відіграють і предметні тижнів, під час яких використовують різні форми методичної роботи з метою спряму­вання педагогічного колективу на вирішення проблем, підбиття підсумків і узагальнення досвіду. Під час предметних тижнів прово­дяться засідання методичних комісій, творчі звіти, проходять круглі столи, організовуються ви­ставки кращих методичних напрацювань, проводяться «калейдоскопи» нестандартних уроків.

Колективні форми методичної роботи

До колективних форм методичної роботи належать методичні декади, засідання педа­гогічної ради, цільові семінари. Перед нами стоять проблемні питання. Як зробити засі­дання педради цікавими й актуальними? Як досягти активності вчителів і водночас до­помогти їм опанувати інтерактивні методи роботи? Тому намагаємось проводити засі­дання в різних формах: рольової гри, круглого столу, мозкового штурму, методичного рин­гу, тренінгу тощо.

Нетрадиційні форми методичної роботи

Останнім часом дедалі частіше в педаго­гічній практиці використовуємо нетрадиційні форми методичної роботи. Чому їх назива­ють нетрадиційними? По-перше, тому що вони не належать до базових організаційних форм методичної роботи. По-друге, вони спрямова­ні на максимальну активізацію практичної ді­яльності педагогів. По-третє, вони більшою мірою, ніж тради­ційні, розширюють мож­ливості методичної робо­ти, роблять її динамічною, творчою. Вони мають інно­ваційний характер, у процесі їх використання впроваджують­ся інтерактивні методики.

1. Методичний фестиваль педагогічних ідей і знахідок використовується для об­міну досвідом роботи; під час його проведення від­бувається  ознайомлення з  кращим  педагогічним досвідом,  нестандартни­ми ідеями й методиками.
2. Методичний ринг спри­яє вдосконаленню знань вчителів і виявляє рі­вень їхньої ерудиції.
3. Методична естафета «Від твор­чого прийому — до творчого уроку» проходить у три етапи:

I етап — «Стоп-кадр» (фрагмент уроку);

II етап — «Калейдоскоп нестандартних уро­ків»;

III етап — «Трибуна вільних думок» (захист моделі уроків).

4. «Мозковий штурм» проводиться для опа­нування конкретної методичної ідеї або з ме­тою знаходження нового розв'язання складної методичної проблеми.
5. Майстер-клас спрямований на вдоскона­лення освітньої, наукової та професійної під­готовки педагогів, забезпечення індивідуаль­ного й практичного опанування нових умінь, навичок навчання й виховання молодого по­коління, постійне збагачення їхнього досвіду в процесі формування авторської системи ді­яльності.
6. Проектування дає учасникам змогу знайти найкращий варіант утілення ідеї.
7. Робота в мікрогрупах — це одна з форм ко­лективної методичної роботи, у якій кожен учасник спочатку вивчає проблему, а потім доповідає колегам про результати.

Використовується в нашому ліцеї багато інших нетрадиційних форм методичної ро­боти: ярмарок педагогічних ідей, творчий салон, педагогічні майстерні, панорама методичних зна­хідок, педагогічна олімпіада, рольова гра, педагогіч­ний консиліум, методичні сесії та аналіз конкретних ситуацій.

Проводяться семінари різного рівня, орга­нізовується обмін досвідом. Ми впевнені, що модель методичної роботи ліцею сприяє самореалізації кожного педагога й забезпечує досягнення освітньої мети.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Нетрадиційні форми методичної роботи давно увійшли в практику життя педагогічних колективів. Насамперед - це потреба самого вчителя: працювати в атмосфері колективного пошуку, свободи висловлювань, активної участі в обговоренні поставлених питань; це можливість отримати допомогу в подоланні труднощів через живе професійне спілкування; це засіб вдосконалення психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності.

Нетрадиційні форми методичної роботи тісно пов'язані з використанням інтерактивних методик, які ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, допомагають педагогам опановувати нові технології.

Упровадження нетрадиційних форм методичної роботи, ефективність їх використання неможливі сьогодні без психологічних знань, психологічної підтримки, тобто без психологічного супроводу.

Звісно, левова частка роботи в реалізації психологічного супроводу покладається на психологічну службу навчального закладу, напружено-смисловий осередок інноваційних змін у пошуковій діяльності вчителя й водночас основний спосіб насичення шкільного життя новим гуманно-психологічним змістом.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

1. Напрями психологічного супроводу

Психологічний супровід нетрадиційних форм методичної роботи в школі передбачає активну участь практичного психолога в їх підготовці й безпосередньому проведенні.

Психолог виконує низку завдань за напрямами діяльності психологічної служби школи.

Психодіагностика. Психологічні дослідження за замовленням, для «об'єкта» або за власною ініціалізацією психолога, через ці «об'єкти».

Психодіагностику психолог може проводити заздалегідь у процесі підготовки методичного заходу (інструментарій визначається темою, проблемою, що буде розглядатися), а також безпосередньо під час його проведення (експрес-діагностика або міні-діагностика).

Мета експрес-діагностики — у мобільному режимі провести дослідження, отримати результати й використати їх у роботі. Завершальним етапом психодіагностичного дослідження може бути проведення психологічно-педагогічної експертизи ефективності використання нетрадиційних форм методичної роботи.

Психологічне консультування. Розробка психолого-педагогічних рекомендацій, що випливають із результатів психодіагностичного обстеження.

Психологічна просвіта. Полягає в поясненні результатів психологічних досліджень, формуванні в педагогів потреби в психологічних знаннях, бажанні використовувати їх у роботі зі школярами або в інтересах розвитку своєї особистості. Ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, з новими досягненнями психолого-педагогічної науки.

Психологічна підтримка. Полягає в поліпшенні взаємин між учасниками педагогічного процесу, що передбачає: наявність спільної особистісно значущої мети; чітко сформульовані мета й завдання співпраці; ретельне вивчення колективу (міжособистісних стосунків, стилів спілкування, особистостей та їхніх проблем); роботу над мотиваційно-ціннісними орієнтаціями членів колективу; психологічно обґрунтоване застосування форм і методів роботи (проведення методичних заходів, розподіл навантаження, проведення й обговорення уроку мають відбуватися з урахуванням того, чи достатньо психологічно комфортно це відбувається); дотримання психологічно сприятливого контролю, оцінювання й заохочення діяльності вчителя; наявність спільних та особистих інтересів і захоплень, спільний відпочинок.

Корекційно-розвивальна робота під час проведення методичного заходу шляхом застосування тренінгу, його елементів та інтерактивних технологій, які в процесі роботи дають змогу залучити не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а і її почуття, емоції, інтуїцію, вольові риси, тобто цілісну особистість.

Під час проведення нетрадиційних методичних заходів психолог може виступати в ролі ведучого. Оскільки він має особистий досвід участі в тренінгових заняттях, то може якнайкраще реалізувати інтерактивні форми роботи, які спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності вчителів, і робить їхню спільну роботу активно-творчою та динамічною.

2. Методи психотехнічної роботи

2.1. Тренінг як форма методичної роботи

Ефективною формою методичної роботи став тренінг (може використовуватись як інтерактивний прийом під час проведення семінару).

Тренінг (англ.) — спеціальний тренувальний режим, це форма інтерактивного навчання, що дає змогу учасникам закороткий час не тільки засвоїти знання, набути нових навичок і змінити ставлення до певних стереотипів, а й закласти основи нових підходів до розв'язання педагогічних ситуацій. Тренінг дає змогу використовувати досвід учасників, стимулює діалог між учасниками й дає можливість критично аналізувати організаційні та системні причини проблем, що виникають у навчально-виховній діяльності.

Тренінг як метод психотехнічної роботи ґрунтується на активізації здатності вчителя до розвитку.

Мета тренінгу полягає в тому, щоб створити учасникам умови для повноцінного спілкування, змоделювати такі ситуації, у яких: зникає страх перед самостійними висловлюваннями; розвивається готовність прийняти й надати допомогу в потрібній ситуації; розвивається вміння аналізувати свої вчинки й події, усвідомлювати своє ставлення до світу; формується вміння цінувати свою й чужу роботу; закріплюється почуття радості від спільної праці й творчості.

Тренінг має чітку структуру: вступна частина: вступ, знайомство, правила, очікування.

Основна частина: оцінювання рівня поінформованості про проблему та експрес-опитування, актуалізація проблеми, інформаційне повідомлення, розвиток практичних навичок.

Завершальна частина: рефлексія, завершення роботи.

Блокова структура тренінгу (інформація — взаємодія — сприйняття) дає змогу послідовно виробити в кожного учасника вміння знаходити своє місце в груповому рішенні, за необхідності брати на себе роль лідера, адекватно оцінювати ситуацію, надавати допомогу й підтримку іншим учасникам групи.

Використання тренінгу в методичній роботі сприяє: розвитку в учителів психологічної культури самопізнання та рефлексії; покращенню міжособистісної інтеракції, комунікації та перцепції з усіма учасниками навчально-виховного процесу;

створенню сприятливих умов для професійної та особистісної самореалізації й самоактуалізації.

З метою створення умов для розгортання повноцінного діалогу в групі учасники приймають правила роботи групі. Правил не повинно бути надто багато (не більш ніж 8—10). Вони можуть бути продемонстровані аудиторії на плакатах або за допомогою технічних засобів.

Важливі правила: кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання; всі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними; обговорюють ідеї, пропозиції, а не людей, що їх висловили; всі учасники роблять зауваження стисло й по суті; кожен учасник, навіть захищаючи свої погляди, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників; усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв'язують мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи; всі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

2.2. Використання інтерактивних методик

Нетрадиційні форми методичної роботи тісно пов'язані з використанням інтерактивних методик. У психологічному супроводі інтерактивні технології допомагають розв'язувати питання психологічної освіти, психологічної профілактики, психокорекції. Серед багатьох сучасних форм і методів інтерактивного навчання пропонуємо вашій увазі ті, які стали ефективними в нашій роботі.

Інтерактивна міні-лекція

Невелике інформаційне повідомлення ведучого на конкретно поставлену тему. Для підсилення інтерактивності можна ввести у виступ елементи діалогу, ставлячи запитання й одержуючи від аудиторії відповіді, зокрема й несподівані. У такий спосіб можна активізувати інтерес і привернути увагу учасників, опертися на їхній досвід. Можна прокоментувати деякі відповіді негайно або пізніше в процесі виступу чи тренінгу. Запитання й відповіді дають можливість оцінити підготовленість і сприйняття аудиторії.

Як наочність можна використати схеми, креслення, таблиці, малюнки, відеозаписи, будь-які предмети, що стосуються теми виступу. Тут діє принцип «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Корисно, якщо перед очима слухачів постійно є план виступу, ключові тези, поняття. Це слугуватиме своєрідною підказкою для лектора й водночас підсилить контакт зі слухачами.

Колаж

Слово «колаж» походить від французького collage — наклеювання. Матеріали для виготовлення колажу: папір формату А-4, А-3, А-1, ножиці, різноманітні журнали, клей. Виготовляти колажі можна індивідуально або в малих групах. Колаж передбачає велику свободу автора у виконанні роботи. Головне в колажі — подати свої думки, ідеї, свій погляд і своє розуміння теми.

Колаж — це своєрідне запрошення до розмови з приводу певної проблеми. Головне — сформулювати тему так, щоб вона зачіпала учасників, давала простір для фантазії, виявляла різні погляди й думки, але водночас не актуалізувала б глибинні особистісні переживання. Колаж розширює творчі можливості учасників тренінгу, розвиває вміння різними засобами виражати свої почуття й думки, дає змогу виявити оригінальність і унікальність особистості учасників, загалом розширює межі бачення людини.

Під час обговорення один представник від кожної групи розказує, як у них тривав творчий процес, які ідеї і за допомогою яких художніх засобів було втілено в колажі. Інші члени групи можуть доповнювати, уточнювати сказане.

У чому полягає терапевтичний ефект застосування техніки «колаж»? Під час колажування діагностика й терапія відбуваються одночасно.

Позитивні ефекти використання техніки колажу: вивільнення від напруження, емоційна розрядка, катарсис; підвищення самооцінки учасників групи; розвиток схильності до аналізу продуктів власної творчості; орієнтація на інсайт; можливість усвідомлення певного досвіду й глибоких психологічних змін; усвідомлення й інтеграція набутого досвіду; розвиток творчого потенціалу.

Рольова гра

Рольові ігри поряд із творчими завданнями, груповими дискусіями, роботою в малих групах є основним прийомом на інтерактивних заняттях. У рольовій грі учасникам пропонують «зіграти» іншу людину або «розіграти» певну проблемну ситуацію. Для позначення методик цього типу використовують близькі назви (імітації, ділові ігри, моделювання).

Ці методики сприяють розвитку навичок критичного мислення, комунікативних навичок, навичок розв'язання проблем, відпрацювання різних варіантів поведінки в проблемних ситуаціях, вихованню розуміння позиції інших людей.

Дискусія

Дискусія — з лат. означає дослідження, колективне обговорення суперечливого питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання й у товариській суперечці встановити істину, дійти спільної думки. Дискусії можуть бути вільними й керованими. Дискусія є доцільною та ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників із досліджуваної теми.

Завдання дискусії: поглиблювати знання слухачів із досліджуваної теми; виявити суперечливі питання; розвивати вміння аргументовано обстоювати свою думку, уважно вислуховувати думки опонентів; формувати й розвивати культуру обговорення суперечливих питань.

Мозковий штурм

Мозковий штурм починається з того, що всім пропонують поділитися ідеями, які спали на думку з приводу обговорюваної проблеми. Один із головних принципів мозкового штурму — свобода думки, метод мозкової атаки, припускає, що кожна людина має творчі здібності, але певні внутрішні та зовнішні чинники не дають їй змоги повною мірою використовувати свій творчий потенціал. У процесі мозкового штурму всі обмеження усуваються, і потенціал може бути використаний повністю. На першій стадії не має бути ні зауважень, ні критики.

Правила мозкового штурму: кожен може вільно висловлювати пропозиції; учасники висловлюються по черзі, точно й стисло; будь-які пропозиції приймають і схвалюють учасники; ведучий записує всі пропозиції; не можна критикувати й коментувати пропозиції; можна розвивати попередні ідеї.

Робота в малих групах

Робота в малих групах дає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співпраці, міжособистісного спілкування (зокрема, оволодіння прийомами активного слухання, вироблення загального рішення).

Роботу в групах варто використовувати, коли потрібно розв'язати проблему, з якою важко впоратися. індивідуально, коли у вас є інформація, досвід, ресурси для взаємного обміну, коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Рефлексивні коментарі

Рефлексивне коментування провадять із метою проаналізувати результати, виокремити позитивні сторони, а також вказати на помилки, неточності і шляхи їх виправлення.

Обговорюючи дії колег, слід намагатися враховувати такі рекомендації: дати змогу тому, кого критикуєте, спочатку самому оцінити себе; в ставитися з повагою до всього, що робить ваш колега; знайти успішні рішення в діях колеги й повідомити йому про його досягнення; схвалювати творчий підхід, самостійні знахідки, несподівані рішення;

не забувати, що єдиного правильного підходу, поведінки немає, що можливі й інші варіанти; висловлюватися стисло й точно.

Вправа «Мікрофон»

Дає змогу всім сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію.

Правила проведення цієї роботи: говорити має лише той, у кого «символічний» мікрофон; подані відповіді не коментують і не оцінюють; коли хтось висловлюється, інші не мають права переривати, щось говорити, вигукувати з місця.

Вправа «Очікування» дає змогу учасникам чи то тренінгу, чи то семінару усвідомити особисті очікування від заняття, скоригувати план роботи відповідно до очікувань. Вправу «Очікування», як правило, використовують на початку заняття та по його завершенні з метою визначити, наскільки виправданими були очікування кожного учасника. Варіанти цієї вправи можуть бути різними. Ви їх зустрінете в наших розробках методичних заходів.

У методичних розробках ви також побачите вправи на: привітання, активізацію, використання музичного супроводу.

2.3. Підготовка до проведення нетрадиційних методичних заходів

Успіх проведення нетрадиційних методичних заходів залежить від організації та «долучення» членів колективу до підготовки. Підготовчий етап бажано розпочати не пізніше як за місяць до проведення заходу.

Підготовчий етап передбачає: попереднє інформування колективу про тему, мету, умови, завдання та дату проведення заходу; створення інформаційного куточка, у ньому розміщуються оголошення, завдання, умови, списки рекомендованої літератури; визначення проблеми; в вивчення проблеми; виставку матеріалів та необхідної літератури в методичному кабінеті; підготовку матеріального забезпечення заходу — табличок із назвами команд, карток із завданнями, необхідних таблиць, схем, призів; проведення психодіагностичних досліджень; консультування учасників, надання їм певної допомоги; формулювання рекомендацій; засідання членів журі з метою обговорення умов, єдиних вимог та критеріїв оцінювання конкурсів.

РОЗРОБКИ НЕТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДИЧНИХ ЗАХОДІВ

1. Семінар заступників директорів освітнього округу

1.1. Методичний міст з елементами психологічного тренінгу «Сучасний учитель на шляху до вдосконалення» (спільне засідання Школи ПД та Школи молодого вчителя).

Методичний міст — одна з активних форм методичної роботи, різновид дискусії. Проводять із метою розвитку практичних навичок. Під час проведення методичного мосту слухачі вдосконалюють свої аналітичні вміння. До участі в цій нетрадиційній формі методичної роботи залучають учителів, керівників різних шкіл, освітніх округів.

Мета засідання: поширення передового педагогічного досвіду роботи; удосконалення педагогічної майстерності; підвищення мотивації професійної діяльності; знаходження оптимальних моделей поведінки в педагогічному середовищі, сприяння психологічній адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі.

Проведення методичного мосту

Учасниками методичного мосту є дві команди: Школа педагогічного досвіду; Школа молодого вчителя.

Вступ

Заступник директора. Система професійної підготовки учительських кадрів являє собою цілісний процес, у структурі якого особливе місце займає творча діяльність досвідчених педагогів та робота молодих вчителів, їхня адаптація до вимог професії. Школа передового педагогічного досвіду — це одна з форм роботи з підвищення кваліфікації вчителів, форма поширення та впровадження педагогічного досвіду, а також його формування й удосконалення. Передовий педагогічний досвід — це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на розв'язання актуальних завдань навчання й виховання. Робота з молодими вчителями повинна бути систематичною й спрямованою на вдосконалення всіх компонентів готовності молодого спеціаліста до педагогічної діяльності. Практика роботи свідчить, що процес адаптації молодих вчителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий учитель одержує від досвідчених учителів, колег. Виправдала себе практика участі молодих учителів у різних формах методичної роботи як спостерігачами, так і активними учасниками. Досить перспективною й продуктивною формою вдосконалення професійної майстерності вчителів є спільна діяльність досвідчених і молодих спеціалістів.

Вправа «Привітання» (практичний психолог)

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками команд та налаштуванню на роботу.

Один з учасників каже привітання приблизно в такій формі: «Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій!» Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: «Привіт!» Вправа повторюється кілька разів.

Вправа «Очікування» (практичний психолог)

Мета: допомогти учасникам методичного мосту усвідомити особисті очікування від заняття.

Учасники записують очікування від роботи, обговорюють їх.

Завдання 1. «Напиши оголошення» (заступник директора)

Ведучий пропонує командам однакові бланки оголошень. Члени команд складають оголошення на тему «У школі є вакансія вчителя. Кваліфікаційні вимоги:...», оформлюють його й роблять презентацію. Ведучий узагальнює відповіді команд, називає схожі та відмінні кваліфікаційні вимоги (схема 1).

Вправа «Видиранка» (практичний психолог)

Мета: сприяти позитивному самооцінюванню, усвідомленню унікальності кожної людини.

Учасники команд отримують папір, заплющують очі й виконують завдання ведучого: зігнути навпіл, відірвати правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий кутик, зігнути навпіл, відірвати правий кутик. Звертають увагу на неповторність кожної видиранки.

Висновок: усі ми різні, але це чудово, бо можемо щось для себе запозичити один в одного.

Завдання 2. Створення індивідуальних освітніх маршрутів «Сходинки до вдосконалення» (заступник директора)

Кожен учасник команди отримує аркуш зі «Сходинками до вдосконалення». Кожна сходинка - це крок до досконалості. Потрібно зобразити себе на тій сходинці, де кожен себе уявляє відповідно до своїх професійних досягнень. На нижніх сходинках потрібно означити словами вже досягнуте, а на верхніх - те, чого прагнете досягнути. Учасники команд презентують свої аркуші (див. Схему 2 ).

Дискусія з питання «Шлях вчителя до професійного вдосконалення» (практичний психолог)

Вправа «Коло рук» (практичний психолог)

Мета: завершити роботу на емоційному піднесенні.

До вправи залучають учасників і гостей семінару. Учасники беруться за руки, уявляють у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, як він збільшується, його сила переходить у праву руку й вливається в долоню того, хто стоїть праворуч, збагачується його любов'ю й рухається далі по колу.

Враження: учасники записують та висловлюють враження від заняття, побажання.

1.2. Психолого-педагогічний брейнстормінг «Особистість керівника в системі управління шкільним колективом»

Психолого-педагогічний брейнстормінг — це нестандартна форма методичної роботи, яка дає можливість виявити загальну ерудицію вчителів, являє собою різновид дискусії, це змагання різних методичних ідей реалізації однієї і тієї самої проблеми.

Психолого-педагогічний брейнстормінг сприяє максимальному долученню членів колективу до спільної групової творчої роботи з підвищення теоретичного та практичного рівнів фахової майстерності. Він дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи з учителями, стимулює їх до творчості.

Мета засідання: ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в школах нового типу; підвищення психологічної культури сучасного керівника; сприяння розвитку практичних навичок керівництва; створення умов для обміну досвідом роботи.

Проведення психолого-педагогічного брейнстормінгу

Учасники брейнстормінгу об'єднуються в три команди, визначають капітанів. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.

В оцінюванні враховують: правильність; точність; оригінальність; швидкість; активність.

I раунд. Психологічний портрет сучасного управлінця (практичний психолог)

Завдання: створити модель психологічного портрета сучасного управлінця, визначивши риси: інтелектуальні; моральні; вольові.

Час виконання — 5 хв. Оцінювання: 10 балів.

II  раунд. Рольова гра «Стилі керування» (заступник директора)

Успіх керування будь-яким колективом визначається не лише окремими рисами керівника, а й їх інтегральним виявленням у вигляді стилю керування.

Стиль керування — це система засобів діяльності, особливостей поведінки керівника, що постійно повторюється, забезпечуючи успішну реалізацію функцій управління з урахуванням конкретних умов. У вузькому розумінні —це особливості спілкування керівника з людьми.

Найбільш відомою є типологія стилів, запропонована в 30-х роках американським психологом німецького походження Куртом Левітом. Згідно з цією типологією, визначають три типи керівників: демократи; автократи; ліберали.

Завдання: кожна команда дає характеристику одному із стилів керування; кожна команда розігрує запропоновану ситуацію відповідно до обраного стилю керування.

Час виконання — 5 хв. На захист — 4 хв. Оцінювання: 10 балів.

III раунд. Директор -— «фізіогноміст» (практичний психолог).

Один із способів навчитись розуміти іншу людину полягає в умінні аналізувати міміку.

Міміка — сукупність рухів частин обличчя людини, що виражають її стан або ставлення до того, що вона сприймає (уявляє, обдумує, пригадує).

Завдання: уважно роздивитися малюнки, на яких зображено емоції, і розшифрувати їх.

Оцінювання: за кількістю правильних відповідей.

IV. Підбиття підсумків

Журі оголошує результати.

2. Засідання творчої групи вчителів.

2.1. У формі «проблемного столу»

«Формування психологічної культури вчителя, який працює в режимі інноваційних технологій»

Вступне слово. Ми зібрались для того, щоб попрацювати над вічною проблемою «як навчати». У світі налічується близько 300 різних інноваційних технологій, які зводяться до тих 20 основних, складові яких ми використовуємо у своїй практиці.

Правила групової роботи: бути активними учасниками; думку кожного слід уважно вислухати; висловлюватися тільки на тему; висловлюватися стисло, по черзі.

(Кожна група отримує правша)

І. Експрес-діагностика «Психогеометричний тест» (практичний психолог)

Щоб знати, яка енергетика склалась на цю хвилину в нашій аудиторії, щоб знати, що нам очікувати і як працювати, пропоную взяти участь у експрес-діагностиці.

Кожен учасник вибирає одну фігуру (схема 3).

Коло — найбільш енергетична фігура, дія якої ще попереду;

трикутник — дуже активна фігура, активно діє назовні;

квадрат — спокійна, урівноважена фігура, енергетично стабільна;

прямокутник — мінлива й непослідовна фігура;

зиґзаґ —- фігура креативна, імпульсивна, одержима ідеями.

Оголошують результати.

II. Представлення учасників засідання (заступник директора).

Учасники відкритого засідання «Школи управління»: І група—учителі навчально-виховного комплексу; II група — учні 11-го класу навчально-виховного комплексу; III група — директори шкіл району — члени районної творчої групи; група експертів.

III. «Мозковий штурм» (заступник директора)

Слово «культура» з латинської мови означає «обробка», «виховання», «освіта», «розвиток», «вшанування». Ціцерон під культурою розумів, з одного боку, людську діяльність, спрямовану на перетворення природи й так зване олюднення природи, з іншого — спосіб удосконалення духовних сил людини, «її розуму».

Спробуємо з'ясувати всі разом із допомогою «мозкового штурму», що означає поняття «психолого-педагогічна культура вчителя».

Психолого-педагогічна культура вчителя

Музична пауза.

IV.    Інтерактивна вправа «Мікрофон» (практичний психолог)

Новий час потребує нових підходів. Тому ми й говоримо сьогодні про використання нових технологій, нестандартних підходів у навчанні. Але іноді нове й незрозуміле лякає та відштовхує, його хочеться обійти стороною. Перед тим, як ми наблизимося до проблеми впровадження інноваційних технологій в освіті, прошу дати відповідь на таке запитання: що є для вчителя перешкодою в розробці та впровадженні інновацій?

V. Інтерактивна міні-лекція (заступник директора)

Отже, ми ще раз переконались, що в процесі впровадження інноваційних технологій є чимало перешкод, і їхня наявність або відсутність каже про внутрішню культуру колективу.

За визначенням, яке дає тлумачний словник, культура — це все, що створено людським суспільством та існує завдяки фізичній і розумовій праці людей. Це ступінь досконалості, досягнутий в опануванні певної галузі знань або діяльності. У колективі все відбувається відповідно до законів культурного розвитку, сила внутрішньої культури забезпечує безконфліктність, ефективність зміни шкільного життя. Кожен колектив по-своєму сприймає одні й ті самі впливи, по-різному розвиває й формує власну культуру та культуру кожного вчителя,

І чи не найважливіша роль у цьому процесі відводиться управлінській підтримці інноваційної діяльності, яка починається із створення в колективі особливої атмосфери взаємоповаги, взаєморозуміння, взаємопідтримки, доброти, гуманізму, атмосфери, у якій радіють найменшому успіху колега, де щедро діляться з колегами своїми знахідками.

VI. Робота в групах (заступник директора)

Заступник директора просить директорів стисло назвати інноваційні технології, які впроваджуються в їхніх педагогічних колективах, пояснити, яка психологічна атмосфера цьому сприяє.

Учителі називають інноваційні технології, які вони застосовують, пояснюють, який психологічний стан при цьому повинен бути. Учні роблять висновок про те, чи відчувають вони на собі впровадження інноваційних технологій і чи має це позитивний вплив на їхнє ставлення до процесу навчання.

На підготовку — 2 хв.

Експерти роблять Висновок.

VII.    Анкетування (практичний психолог)

Ефективність інноваційних процесів залежить від усвідомлення того, що школа є складною системою, у якій основною формою роботи залишається урок, а головна дійова особа, задля якої існує школа, — учень,

З цього приводу пропоную відповісти на запитання анкети:

1. Що спонукає учня працювати на уроці?

• бажання досягти кінцевої мети;
• вимоги вчителя працювати;
• бажання отримати високий бал;
• свій варіант.

2. Що заважає учневі працювати на уроці?

• відсутня мотивація;
• нецікаво на уроці;
• вимоги вчителя працювати;
• свій варіант.

Завдання експертам: установити відповідність у відповідях директорів, учителів та учнів з проблеми. Оголошення результатів анкетування.

VIII.   Бліц-інтерв'ю (заступник директора)

Групи ставлять по запитанню кожній іншій групі з певної проблеми.

IX.     Вправа «Незакінчені речення» (практичний психолог)

Комунікативна культура — структурний компонент професійно-педагогічної культури. Її високий рівень — це умова успішності освітнього процесу й комфортності педагога в його професійній діяльності.

Комунікативна культура виявляється в здатності вести діалог, підтримувати інтерес і активність учнів, орієнтуватися на зворотний зв'язок, бути гнучким, мобільним, відкритим і доброзичливим.

Інструкція

Закінчити отримані речення. Завдання виконують групи.

Школа — це ,_______________________________________________________

Учитель — це _______________________________________________________

Директор — це ______________________________________________________

Урок — це _________________________________________________________

Перерва — це _______________________________________________________

Культура — це______________________________________________________

Після виконання завдання кожна група зачитує речення.

Група експертів підбиває підсумки, робить аналіз діяльності команд.

2.2. Психолого-педагогічний турнір «Мистецтво спілкування «по вертикалі»

Психолого-педагогічний турнір — це нетрадиційна колективна форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку прогресивного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів розв'язання актуальних проблем освіти.

Мета: підвищення культури міжособистісного та ділового спілкування в системі «керівник — підлеглий»; ознайомлення керівників із психологічними основами управлінської діяльності в школах нового типу; створення умов для обміну досвідом роботи.

Учасники турніру об'єднуються в три команди. Кожна команда вибирає капітана. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.

Час на підготовку й представлення регламентований.

Оформлення візиток. Представлення членів журі.

I    раунд. Психологічна розминка для капітанів. Вправа «Добрий день...» (практичний психолог)

Завдання: кожен із капітанів звертається до своєї команди в ролі новопризначеного директора школи, завершуючи вислів «Добрий день...», виражаючи свої почуття голосом, жестом і т. д.

Час на підготовку — 1 хв.

Оцінювання: 3 бали.

Інтерактивна міні-лекція «Аспекти культури спілкування» (практичний психолог)

Психологи виокремлюють важливі етико-психологічні аспекти культури спілкування: знання психологічних особливостей людини; знання тих перешкод, які заважають правильному сприйняттю та: оцінюванню іншої людини; уміння точно відреагувати на психологічний стан іншої людини; уміння вибирати стосовно кожного таку форму звертання, яка відповідала б його індивідуальним особливостям; знання та вміння дотримуватися етики, виявляти повагу до людей; головне — постійна спрямованість на іншу людину, намагання більш реально відчути себе в складній системі людських взаємин.

II  раунд. Психологічний портрет сучасного директора школи (заступник директора)

Завдання: створити модель психологічного портрета сучасного директора школи, вказавши риси: інтелектуальні; моральні; вольові.

Час на підготовку — 5 хв.

Час на захист — 2 хв.

Оцінювання: 10 балів.

Психологічна пауза. Тест «Чи вміємо ми слухати?» (практичний психолог)

Статистика свідчить: час, необхідний для спілкування з іншими на роботі й удома, ми витрачаємо:  9 % — на письмо, 16% — на читання, 30% — розмовляємо самі, 45 %—слухаємо (точніше, мали би слухати). Щоб визначити своє вміння слухати інших, проведемо тест.

Тест «Чи вміємо ми слухати?»

1. Чи стараєтеся ви змінити тему розмови у тих випадках, коли вона або співрозмовник вам нецікаві?
2. Чи дратують вас манери вашого співрозмовника?
3. Чи може невдале висловлювання співрозмовника спровокувати вас на грубощі?
4. Чи уникаєте ви можливості вступати в розмову з незнайомою або малознайомою людиною?
5. Чи маєте ви звичку перебивати свого співрозмовника?
6. Чи робите ви вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте зовсім про інше?
7. Чи змінюється ваш той, голос, вираз обличчя залежно від того, хто ваш співрозмовник?
8. Чи змінюєте ви тему розмови, якщо співрозмовник зачепив неприємну для вас проблему?
9. Чи виправляєте ви співрозмовника, якщо в його мові є неправильно вимовлені слова, назви, вульгаризми?
10. Чи буває у вас іронічний тон у ставленні до співрозмовника?

Варіанти відповідей: майже завжди— 2 бали; у більшості випадків — 4 бали; іноді — б балів; рідко — 8 балів; майже ніколи — 10 балів.

«Середній бал» слухачів — 55. Якщо ви набрали 62 бали, то рівень ваших здібностей як слухача «вищий від середнього».

III раунд. Рольова гра «Стилі керування» (заступник директора)

Ведучий. Успіх керування будь-яким колективом визначається не лише окремими рисами керівника, а їх інтегральним виявленням у вигляді стилю керування.

Завдання; кожна команда інсценізує один із стилів керування в заданій ситуації.

Ситуації:

1. Після дзвінка на урок двоє вчителів п'ють каву. Заходить директор...
2. День народження директора.
3. У трудовий колектив надійшла безкоштовна путівка на екскурсію. Охочих поїхати виявилось троє. Дії директора.

Час на підготовку — 5 хв.

Час на захист — 2 хв.

Оцінювання: 10 балів.

Хвилинка відпочинку «Подарунок жестом» (практичний психолог)

Жест — безумовно важливий знак спілкування. Він допомагає правильніше, точніше зрозуміти мовця. А в деяких випадках він може бути і єдиним засобом спілкування, коли ми, наприклад, не знаємо мови.

Завдання: кожна команда робить подарунок журі на невербальному рівні — жестами показує, що саме хоче подарувати. Після закінчення вправи проводять стисле обговорення — уточнення, що саме подаровано.

IV раунд. Формулювання усних розпоряджень (заступник директора)

Кожна команда отримує формулювання малоефективного усного розпорядження.

Завдання: відкоригувати це формулювання на оптимальне й бажане.

Час на підготовку — 1 хв.

Оцінювання: 3 бали.

Тексти розпоряджень: підготуйте мені на четвер звіт про роботу вашої кафедри. Мені це потрібно для доповіді в управлінні; я хочу, щоб ви нарешті почали працювати по справжньому. Ці ваші фокуси зовсім не потрібні;  ви зараз поїдете в райво. Я хочу, щоб ви шали звіт, зрозуміло?

V. Підсумок турніру

2.3.  Методичний практикум з елементами психологічного тренінгу «Привіт! Я — конфлікт»

Вступ

Проблема зростання рівня конфліктності серед педагогів та учнів загальноосвітніх шкіл гостро постала останнім часом. Звісно, вона існувала завжди як специфічна проблема педагогічного середовища. А сьогодні до неї додалися умови нашого сьогодення: деформується навчальна установка вчителів та учнів; знижується престиж освіти, відбувається переоцінка цінностей. Перевантаження педагогів заважає їм задовольняти потреби в саморозвитку, повноцінному відпочинку, а зниження рівня життя спричиняє знервованість, підвищення тривожності та агресивності. Часто завучу школи доводиться спостерігати конфліктні ситуації та перебувати в їх епіцентрі. Ось чому йому так важливо знаходити правильні шляхи розв'язання конфліктів, а також навчитися виховувати й виробляти в собі толерантність і доброзичливість.

І. Знайомство. Вправа «Привітання» (практичний психолог)

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості.

Хід вправи: учасники сідають у тло, кожен по тлу називає своє ім'я й вітається з групою.

II. Експрес-опитування (практичний психолог)

Мета: актуалізація знань учасників практикуму.

Інструкція

Письмово або усно дайте відповіді на запитання:

1. Як ви вважаєте, «конфлікт» і «конфліктна ситуація» — це синонімічні поняття?
2. Пригадайте конфліктну ситуацію, яка траплялася з вами в шкільному колективі.
3. Як ви почувалися в конфліктній ситуації?
4. Як ви розв'язали цю конфліктну ситуацію?
5. Як ви вважаєте, конфлікти приносять шкоду чи користь?

ІII. Інтерактивна міні-лекція «Привіт! Я — конфлікт!» (заступник директора)

Конфлікт — це процес різкого загострення протиріч і боротьби двох чи більше сторін — учасників конфлікту під час розв'язування проблеми, що має особисту значущість для кожного. Він супроводжується негативними емоційними переживаннями. У перекладі з латинської означає «зіткнення».

Формула конфлікту

Наука конфліктологія доводить, що конфлікт складається з: проблеми; учасників; інциденту;  конфліктної ситуації.

Конфліктність особистості—це низка особистих рис, що зумовлені певними психотравмами й внутрішніми конфліктами, які спричиняють негативний викид емоцій і розвиток конфліктних рис поведінки.

Риси характеру, властиві конфліктній особистості: бажання домінувати за будь-яких обставин; бути псевдопринциповим (занадто принциповим); надмірна прямолінійність у висловлюваннях і судженнях; критика необґрунтована й неаргументована; поганий настрій і дратівливість; консерватизм мислення, стереотип поглядів, переконань; хибне уявлення про те, що слід казати «всю правду» у вічі; хибне прагнення до незалежності; несправедлива оцінка вчинків і дій інших; зайва ініціатива, що, будучи накинутою, спричиняє конфліктну ситуацію; з'ясувати ставлення до конфлікту осіб, що з ним не пов'язані; установити варіанти ймовірних виходів із конфлікту; визначити способи, за допомогою яких ви особисто можете розв'язати проблему.

IV. Рольова гра «Розв'яжи проблему» (практичний психолог)

Мета: опрацювати конструктивні стратегії виходу з конфліктних ситуацій.

Хід вправи. Психолог об'єднує всіх учасників у чотири групи. Кожна група виконуватиме відведені їй ролі: перша група — вчителів, друга — учнів, третя — адміністрації, четверта — батьків.

Кожній групі треба виконати три завдання.

1. Написати перелік причин, які можуть призвести до конфліктних ситуацій, відповідно до своїх ролей.
2. Вигадати або згадати якусь конфліктну ситуацію зі шкільного життя й розіграти її відповідно до своїх ролей.
3. Кожна група обирає одну проблему й пропонує шляхи її розв'язання відповідно до своїх ролей, використовуючи отримані знання.

Рефлексія: як ви почувалися під час гри і як ви почуваєтесь після її завершення?

V.  Вправа «Коло рук» (практичний психолог)

Інструкція. Візьміться заруки, уявіть у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, уявіть, як він збільшується, його сила переходить у праву руку й вливається в долоню того, хто сидить праворуч, збагачується його любов'ю та рухається далі по колу. Потім любов повертається, збагачена від сердець інших учасників групи.

Рефлексія: що вам спадало на думку під час виконання цієї вправи, чому все відбувалося саме так?

VI. Підсумок тренінгу

Тест «Якщо вам наступили на ногу...»

Інструкція

Скористайтеся тестом, вибравши тільки по одній відповіді на кожне поставлене питання.

1. У громадському транспорті почалася палка суперечка. Ваша реакція:

а) не беру участі;

б) стисло висловлююсь на захист сторони, яка, я вважаю, має рацію;

в) активно втручаюся, чим спричиняю обурення інших.

2. Чи виступаєте ви на зборах з критикою керівництва?

а) ні;

б) тільки якщо маю для цього достатньо підстав;

в) критикую з кожного приводу й не тільки керівництво, а і його захисників.

3. Чи часто сперечаєтеся з друзями?

а) тільки якщо вони не ображаються;

б) лише з принципових питань;

в) суперечки — моя стихія;

4. Черги ввійшли в наше життя. Як ви реагуєте, якщо хтось іде в обхід.

а) обурююсь, але тільки в душі, загалом мовчу;

б) роблю зауваження;

в) проходжу вперед і починаю контролювати порядок.

5. Удома на обід подали недосолену страву. Ваша реакція?

а) не зчинятиму галасу через дрібниці;

б) мовчки візьму сіль;

в) не втримаюсь і, може, демонстративно відмовлюсь від їжі.

6. Якщо надворі або в транспорті вам наступили на ногу...

а) з обуренням подивлюся на кривдника;

б) сухо зроблю зауваження;

в) висловлюсь відверто.

7. Якщо хтось із близьких купив річ, яка вам не подобається:

а) промовчу;

б) обмежусь стислим тактовним коментарем;

в) влаштую скандал.

8. Не пощастило в лотереї. Як ви до цього поставитеся?

а) намагатимусь бути байдужим, але в душі дам собі слово ніколи більше не брати участі в ній;

б) не приховаю сум, але поставлюся до цього з гумором, обіцяючи взяти реванш;

в) програш надовго зіпсує настрій.

Результат

Відповідь: а) 3 бали; б) 2 бали; в) 1 бал.

Якщо ви набрали: від 20 до 24 балів — ви тактовні й неконфліктні, легко уникаєте суперечок і конфліктів; від 11 до 19 балів — у вас слава конфліктної людини, але насправді ви конфліктуєте лише тоді, коли немає іншого виходу та інші знаряддя вичерпали себе; до 10 балів — суперечки й конфлікти — це те, чим ви живете. Критикуючи інших, ви не чуєте зауважень на свою адресу. Дуже важко тим, хто знаходиться поруч із вами, «можете з'їсти живцем».

2.4.Круглий стіл з елементами психологічного тренінгу «Соціально-комунікативна компетентність учителя»

Метод круглого столу передбачає зустріч за круглим столом з певної проблеми, обговорення, обмін думками.

Мета засідання: розширити й закріпити знання учасників семінару про компетентність як педагогічне явище. Формувати ключові компетенції вчителя, зокрема соціально-комунікативну.

Форма роботи: круглий стіл з елементами психологічного тренінгу.

План засідання: I частина — інформаційно-теоретична; II частина — практична (вироблення навичок відкритого спілкування і взаємодії).

Інформаційно-теоретична частина

Практичний психолог. Сьогодні ми продовжуємо роботу психолого-педагогічного семінару, присвяченого професійній компетентності вчителя, але вже в малій групі. У методичному кабінеті зібралась творча група вчителів, яка працює над проблемою «Компетентність учителя».

I.   Вправа «Очікування» (практичний психолог)

Мета: допомогти учасникам семінару усвідомити

особисті очікування від заняття, скоригувати план роботи відповідно до очікувань.

Хід вправи. Учасники на паперових фруктах записують свої очікування від заняття. Потім, зачитуючи свої очікування, прикріплюють їх до дерева, зображеного на плакаті.

II. Актуалізація знань «Ключові поняття»

Заступник директора. А зараз повернемось до матеріалів нашого попереднього семінару, пригадаємо деякі ключові поняття і їх визначення.

Компетенція — це сукупність взаємопов'язаних рис та вмінь особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до певного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії щодо них.

Компетентність — це володіння людиною відповідною компетенцією, що передбачає її особисте ставлення до предмета діяльності.

Компетентність учителя є набором знань, умінь, навичок, здібностей, цінностей, способів діяльності, що дає можливість учителю ефективно працювати, сприяє особистому успіху, покращує якість навчально-виховного процесу.

III. Представлення результатів дослідження «Модель компетентного вчителя» (заступник директора)

На основі результатів досліджень, проведених серед учителів нашого навчально-виховного комплексу, було складено модель компетентного вчителя:

1. Соціально-комунікативна компетентність: рольова ідентифікація; комунікативні здібності; організаторські здібності; емпатія; рефлексія.
2. Професійна компетентність:досконале знання предмета; педагогічна майстерність; ерудиція; здібність до інноваційної діяльності; самоосвітня діяльність.
3. Загальнокультурна компетентність: педагогічна тактовність; стиль діяльності; ціннісні орієнтації; імідж; мовленнєві навички.
4. Інформаційно-технологічна компетентність: комп'ютерна грамотність; інформаційна культура; використання комп'ютера на уроці.
5. Здоров'язбережна компетентність: фізичне здоров'я; психічне здоров'я; соціальне здоров'я; духовне здоров'я.

Практичний психолог. Члени творчої групи вчителів мали домашнє завдання: ознайомитися з різними підходами до визначення ключових компетентностей у європейських країнах. Група успішно впоралася із завданням. Надаємо слово керівнику творчої групи.

IV.   Презентація домашньої роботи (керівник творчої групи)

Ключові компетентності європейських країн

Австрія: предметна, соціальна, особистісна, методологічна.

Бельгія: мотиваційна, функціональна, соціальна, здатність діяти самостійно.

Німеччина: інтелектуальна, соціальна, навчальна, ціннісні орієнтації.

Практичний психолог. Ми бачимо, що в кожному з підходів є соціальна компетентність, складовими якої є комунікативна, моральна, правова, етична, соціально-психологічна компетентності. Отже, сучасному вчителю для реалізації успішної педагогічної діяльності вкрай необхідно оволодіти компетентністю в комунікативно-соціально-морально-етично-правовій сфері.

V.   Інтерактивна гра «Мікрофон» (практичний психолог)

Учителям пропонують уявити, що перед дверима школи їх зустрічає кореспондент і питає: «Скажіть, будь ласка, чому ви прийшли на роботу?» Учасники гри відповідають і роблять висновки.

Практичний психолог. Відомо, що проблема оцінювання компетентнішого рівня вчителя є новою та дуже складною, тому що поняття «компетентність» досить складне та багаторівневе утворення.

Способом валідних методик, тестів та опитувальників оцінено рівень соціально-комунікативної компетентності вчителів нашої школи:

1.   Діагностика рівня комунікабельності вчителів Сарненського районного ліцею «Лідер»:

• товариськість б'є ключем — 13 %;
• дуже товариські — 29 %;
• нормальна комунікабельність — 54%;
• певною мірою товариські — 4%.

2.   Гістограма рівня потреби в спілкуванні вчителів.

3.   Діагностика рівня комунікативної культури вчителів:

• безумовно висока — 71%;
• переважно позитивна — 29 %.

VI. Психологічна розминка «Сарненський дощ»

Ведучий пропонує спробувати зробити «Сарненський дощ», для чого потрібно повторити рухи. В Чорному Острові здійнявся вітер (потерти долоні), починає накрапати дощ (клацати пальцями), дощ посилюється (легеньке плескання в долоні), починається злива (сильне плескання), град, справжня злива (тупіт ногами), буря стихає (сильне плескання), дощ стає меншим (легеньке плескання в долоні), поодинокі краплі падають на землю (клацати пальцями), тихий шелест вітру (потирання долонь), сонце (руки догори).

Практична частина

VII. Вправа «Бінго» (практичний психолог)

Мета: сприяти позитивному самооцінюванню, усвідомленню унікальності кожної людини.

Хід вправи. Кожен учасник отримує аркуш паперу форматом А-4. Необхідно без ножиць, тільки руками вирізати фігурку Бінго — силует людини. Далі кожен на Бінго пише з одного боку — що він дає людям, а з іншого — чого від них очікує.

Потім кожен учасник ділиться своїми думками.

Психолог робить висновок.

VIII. Вправа «Робота над колажем» (практичний психолог)

Мета: активізація групової взаємодії.

Матеріали: журнали, ватмани, ножиці, клей, кольоровий папір, фломастери.

Хід вправи. Психолог пропонує групі об'єднатися в пари. Кожна пара отримує завдання створити картину «соціально-комунікативної компетентності вчителя».

Захист кожного проекту.

IX. Враження (практичний психолог)

Учасники записують та висловлюють враження від заняття, побажання.

X. Домашнє завдання (заступник директора)

На наступному занятті ми розглянемо питання професійної компетентності вчителя. Тому домашнім завданням буде створення презентації з цього питання.

3. Засідання Школи молодого вчителя

Ділова гра з елементами психологічного тренінгу «Формування мотивації навчальної діяльності учнів»

Ділова гра — це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов'язковим динамічним розвитком ситуації, завдання чи проблеми, яку слід розв'язати відповідно до рішень та дій її учасників.

У процесі ділової гри відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування й зміцнення, що приводить до появи нових знань, сприяє набуттю досвіду розв'язання професійних завдань і психолого-педагогічних ситуацій.

Засідання для створення педагогічного проекту «Формування мотивації навчальної діяльності учнів»

I.   Вступ (заступник директора з навчально-виховної роботи)

Важливою складовою структури науково-методичної роботи навчально-виховного комплексу є колективні форми роботи, серед яких — засідання динамічної групи «Педагогічні проекти». Необхідність створення такої динамічної групи зумовлена результатом діагностування стану методичної роботи в школі.

Педагогічне проектування може бути успішно застосоване в управлінській діяльності, у методичній роботі з педагогічним колективом, в організації роботи вчителів та навчальній діяльності учнів. Ефективне використання проектної діяльності сприяє інтенсифікації процесу вдосконалення педагогічної діяльності вчителів, популяризації методу проектів серед учителів, згуртуванню педагогічного колективу на основі спільної науково-дослідницької діяльності.

Ефективність проектного навчання зумовлена ще й такими чинниками: воно є особистісно орієнтованим; використовує багато дидактичних підходів; самовмотивоване; дає змогу навчатися на особистому досвіді.

Засідання динамічної групи «Педагогічні проекти» відбудеться у формі ділової гри з елементами психологічного тренінгу. Тепер ділові ігри широко застосовують під час розв'язання завдань удосконалення керування, прийняття планових і виробничих рішень, підвищення кваліфікації вчителів. Проведення ділової гри — це розгортання особливої діяльності учасників на імітаційній моделі.

II. Про психологічний тренінг (практичний психолог)

Ознайомлення з основними принципами роботи.

III. Знайомство у формі гри «Фруктове дерево» (практичний психолог)

Уявіть, що ви потрапили в райський сад. Походжаючи в ньому, можна спостерігати велику кількість фруктових дерев. Оберіть фрукт із того дерева, яке вам найбільше подобається, і дайте відповідь на запитання: «Який я фрукт». Дайте характеристику собі через метафору: якби ви були фруктом, то яким? Опишіть сорт, смак, стиглість, колір тощо (кожен, асоціюючи себе з певним фруктом, розповідає, який він). От ми з вами й познайомились.

IV. Мотивація, оголошення теми й мети засідання (заступник директора)

Запрошую всіх присутніх до участі в засіданні динамічної групи «Педагогічні проекти» у формі ділової гри з елементами психологічного тренінгу на тему «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».

Чому одні учні охоче йдуть до школи, а інші відмовляються вчитися й прогулюють уроки? Чому хтось успішно вписується в шкільний соціум, а в когось суцільні проблеми? Мотивація, її формування й корекція лежать в основні шкільних успіхів та негараздів.

Багато проблем сучасної шкільної освіти є актуальними не лише для вчителів, батьків та шкільних психологів. Насамперед вони позначаються на розвитку самої дитини, її поведінці, навчанні. Низька успішність, шкільна дезадаптація, недостатній рівень культури, що безпосередньо впливає на поведінку й спілкування учня,—далеко не повний перелік труднощів, з якими маємо справу щодня.

Однією з проблем, що заслуговує особливої уваги, є відсутність інтересу до навчання, небажання дитини ходити до школи. Запитання: «Навіщо ти навчаєшся?» -— часто заганяє в глухий кут. Дитина прагне уникнути відповіді, тому що не знає її або не може чітко сформулювати.

V.  Організація роботи груп (заступник директора)

Нетрадиційність роботи полягає в тому, що в нас працюють три незалежні групи: управлінці — молоді директори й завучі шкіл; учителі — члени динамічної групи Сарненського районного ліцею «Лідер»; учні — 11-класники Сарненського районного ліцею «Лідер».

Оцінюватиме роботу група експертів. У результаті нашої роботи мають бути створені описи проектів із проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів — відповідно: управлінський, учительський, учнівський.

VI. Вправа «Очікування» (практичний психолог)

Мета: визначити сподівання й очікування учасників щодо тренінгу.

Хід вправи. Учасники на «паперових» фруктах записують свої очікування від тренінгу. Потім, зачитуючи свої очікування, прикріплюють їх до дерева, зображеного на плакаті.

VII. Робота над проектами (заступник директора)

Кожна група отримує бланк опису проекту й добірку матеріалів, які стануть у пригоді в підготовці проекту.

Опис учительського проекту

1. Назва проекту: «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».
2. Учасники проекту: учителі Сарненського районного ліцею «Лідер» — члени динамічної групи.
3. База реалізації проекту: Сарненський районний ліцей «Лідер».

Опис учнівського проекту

1. Назва проекту: «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».
2. Учасники проекту; учні 11-х класів Сарненського районного ліцею «Лідер».
3. База реалізації проекту: Сарненський районний ліцей «Лідер».

Опис управлінського проекту

1. Назва проекту: «Формування мотивації навчальної діяльності учнів».
2. Учасники проекту: члени районної школи молодого керівника — директори та заступники директорів шкіл.
3. База реалізації проекту: Сарненський районний ліцей «Лідер».
4. Обґрунтування вибору проблеми.
5. Мета та завдання проекту
6. Характеристика проекту (необхідне підкреслити).

За кінцевим результатом: теоретико-практичний, практико орієнтований, теоретичний.

За змістом: міжпредметний, позапредметний, надпредметний.

За кількістю учасників: колективний, індивідуальний (парний, груповий).

За тривалістю: міні-проект, короткочасний, тривалий, навчальний рік.

За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково-пошуковий, дослідний, експериментально-дослідний.

За типом контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.

7. Термін реалізації проекту: вересень 2007 — травень 2008 року.
8. Прогнозований результат.
9. Ресурси: людські (вчителі та учні); матеріально-технологічні (дидактичний матеріал до уроків); інформаційні (наукова література, енциклопедії, технічні засоби навчання, програмне забезпечення).
10. Етапи реалізації проекту.

VIII.        Домашнє завдання

Розробити етапи та завдання реалізації проекту.

IX. Висновки експертної групи

X.  Підбиття підсумків (практичний психолог)

Мета: усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовано їхні очікування щодо тренінгу.

Пропоную вам відповісти на запитання: Чи справдилися ваші очікування? Які знання ви здобули? Як ці знання ви використаєте у своєму подальшому житті? Що ви взяли особисто для себе?

Оцініть вашу особисту активність під час семінару.

Матеріали на допомогу учасникам проекту

Анкета для вчителів щодо

проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів

1. Назвіть найвдаліші методи й прийоми створення позитивного настрою в учнів на уроці.
2. Які методи й прийоми мотивації навчальної діяльності ви вважаєте найоптимальнішими?
3. Яким із них ви віддаєте перевагу у своїй роботі?
4. Як саме під час підготовки до уроку, обираючи методи та прийоми мотивації, ви враховуєте: специфіку класу; індивідуальні можливості учнів; умови роботи на уроці.
5. Чи склалась у вас своя система методів мотивації навчальної діяльності?
6. Чи вдається вам виробити в учнів раціональні способи розумової праці й навички самоорганізації; якщо так, то якими методами й засобами?
7. Чи часто ви створюєте такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?
8. Який стиль спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним: авторитарний; демократичний; ліберальний.
9. Який тип навчальної діяльності у вас переважає: репродуктивний; конструктивний; творчий.
10. Яких уроків у вас більше: на яких досягнуто поставленої мети; частково досягнуто мети; не досягнуто мети.
11. Чи складно вам обирати методи та прийоми мотивації навчальної діяльності?
12. Чи потребуєте ви допомоги і якої саме?

Опитувальник для оцінювання мотивації досягнення мети (Т. Елере)

В опитувальнику уважно прочитайте кожне речення й оцініть, наскільки те, що в них стверджується, відповідає тому, що ви зазвичай думаєте, робите, переживаєте. Якщо ви згодні, поставте знак «+», не згодні — «-».

1. Коли треба зробити вибір між двома варіантами, його краще зробити швидше, ніж відкласти.
2. Мене дратує, коли не можу стовідсотково виконати завдання.
3. Коли я виконую завдання, це виглядає так, начебто я все ставлю на карту.
4. Коли виникає проблемна ситуація, я найчастіше приймаю рішення одним з останніх.
5. Коли два дні поспіль я нічим не зайнятий, мені неспокійно.
6. Інколи мої успіхи нижчі від середніх.
7. Я до себе суворіший, ніж до інших.
8. Я більш доброзичливий, ніж інші.
9. Коли я відмовляюся від складного завдання, то потім караю себе, тому що знаю, що я досяг би успіху.
10. У процесі виконання завдань я потребую невеликих пауз, відпочинку.
11. Старанність — це не основна моя риса.
12. Мої досягнення в роботі не завжди однакові.
13. Мене більше цікавлять інші заняття, ніж ті, які я маю виконати.
14. Осуд мене стимулює більше, ніж схвалення.
15. Я знаю, що мої товариші вважають мене людиною справи.
16. Перешкоди роблять мої рішення більш виваженими.
17. На моєму честолюбстві легко зіграти.
18. Коли я виконую завдання без натхнення, це зазвичай помітно.
19. Виконуючи завдання, я не розраховую на допомогу інших.
20. Іноді я відкладаю те, що маю зробити сьогодні.
21. Потрібно покладатися тільки на самого себе.
22. У житті мало речей, важливіших за гроші.
23. Коли мені потрібно виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.
24. Я менш честолюбний, ніж інші.
25. Наприкінці канікул я зазвичай радію, що незабаром знову навчатимусь.
26. Коли я налаштований на виконання завдання, то виконую його краще.
27. Мені простіше й легше спілкуватися з учнями, які можуть завзято працювати.
28. Коли в мене немає справ, я відчуваю, що мені дискомфортно.
29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше за інших.
30. Коли мені доводиться приймати рішення, я намагаюся робити це якнайкраще.
31. Мої друзі іноді вважають мене ледачим.
32. Мої успіхи якоюсь мірою залежать від моїх колег по навчанню.
33. Безглуздо протидіяти волі педагогів.
34. Іноді не знаєш, як виконувати завдання.
35. Коли щось не гаразд, я хвилююся.
36. Я зазвичай мало уваги звертаю на свої досягнення.
37. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає більші результати, ніж робота інших.
38. Коли я за щось беруся, то часто не доводжу до кінця.
39. Я заздрю учням, що не дуже завантажені роботою.
40. Я не заздрю тим, хто прагне влади.
41. Коли я впевнений, що я на правильному шляху, для доведення своєї правоти можу вдатися и до крайнощів.

Обробка результатів

1 бал за кожну відповідь «так» на запитання 2—5, 7—10, 14—17, 21, 25—30, 32, 34,37, 41 і за кожну відповідь «ні»—- на запитання 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38 і 39. Відповіді на пункти 1, 11, 12,19, 22, 23, 33, 35 і 40 не враховуються.

Якщо-сума балів менша за 10, мотивація до успіху невисока, за 11—21 — середня, за 22 і більше балів — висока.

Анкета «Що нам цікаво?»

1. Який навчальний предмет найскладніший і чому?
2. Який навчальний предмет вам найбільше подобається, дає глибокі й міцні знання?
3. На уроках з яких предметів найчастіше використовують ділові ігри, семінари, експерименти та досліди, перегляд діафільмів, конкурси, вікторини?
4. На уроках з яких предметів вас найчастіше опитують?
5. Як часто й на яких уроках вам дають індивідуальні завдання?
6. Які навчальні предмети корисні для вашого майбутнього, а які можна було б і не вивчати?
7. Чи є урок або виховний захід, який справив на вас глибоке враження? Чим саме?
8. Що, на вашу думку, вам вдається робити найкраще в школі? Що хотілося б зробити?
9. Що, на вашу думку, вам вдається робити найкраще в позаурочний час (удома, надворі...)?
10. Чим вам подобається займатись у вільний час?

Обробка: контент-аналіз (змістовий).

Тест-анкета на виявлення мотивації учнів

1. Я навчаюся тому, що на уроці цікаво.
2. Я навчаюся тому, що змушують батьки.
3. Я навчаюся тому, що хочу більше знати.
4. Я навчаюся, щоб потім добре працювати.
5. Я навчаюся, щоб принести радість батькам.
6. Я навчаюся, щоб не відставати від товаришів.
7. Я навчаюся, щоб не зганьбити свій клас.
8. Я навчаюся тому, що в наш час не можна бути невігласом.
9. Я навчаюся тому, що мені подобається вчитель.

Обробка: контент-аналіз (змістовий).

4. Педрада з елементами психологічного тренінгу «Врахування психологічних аспектів під час активізації пізнавальних інтересів учнів»

Педагогічна рада — колегіальний орган управління школою. Ефективність роботи педагогічної ради залежить від продуманого вибору форми її проведення, від постійного удосконалення технології моделювання підготовчого періоду.

Мета педради: підвищити психолого-педагогічну грамотність щодо методів активізації та взаємної діяльності учителя й учнів, розглянути психологічні чинники джерел формування пізнавальних інтересів учнів.

Підготовка до педради.

У час розбудови української національної школи проблема формування активної творчої особистості є досить актуальною. Як саме формувати пізнавальну активність? Як розвивати пізнавальний інтерес? Як прищеплювати прагнення самостійної пошукової діяльності? Як краще організувати сучасний урок? Які методи обрати?

Ці питання ми, учителі, розв'язуємо щодня. Сучасна психологія та педагогіка пропонують учителю великий вибір методів та прийомів, за допомогою яких він зможе ефективно розв'язувати найскладніші завдання.

Педагогічна грамотність застосування методу залежить від правильності його вибору відповідно до конкретних завдань.

Проблемні питання для аналізу: Джерела формування пізнавальних інтересів учнів. Формулювання завдань майбутньої навчально-пізнавальної діяльності. Урахування вчителем початкового стану пізнавальної діяльності учнів класу. Використання на уроці методів проблемно-розвивального навчання. Вироблення в учнів специфічних видів пізнавальної діяльності.

Для роботи вчителі об'єднуються в групи: кафедра вчителів суспільно-гуманітарних наук; кафедра вчителів природничих наук; кафедра вчителів точних наук; кафедра вчителів початкових класів.

План педради

Завдання 1. Суть пізнавального інтересу (заступник директора)

Кожна кафедра висловлює свої судження щодо поняття «пізнавальний інтерес». Відповіді записують на окремих аркушах. Керівники науково-методичних кафедр пояснюють записані судження. Ведучий виокремлює подібні з них у групи. Робить висновок.

Пізнавальний інтерес — це: вибіркова спрямованість особистості, зорієнтована на пізнання однієї або кількох навчальних галузей, їх предметного змісту, а також процесу діяльності, вона характеризується тенденцією заглиблюватись у суть того, що пізнається; спосіб живого навчання, що цікавить учнів як сильний мотив окремих дій; процес, який формується в діяльності; пізнавальний інтерес — це внутрішній мотив, який ґрунтується на природній потребі людини; Після з'ясування проблеми проводять гру «Кути».

Завдання 2. Гра «Кути» (практичний психолог)

Вчителі по групах розміщуються за столами в чотирьох кутах приміщення. Кожна група отримує олівець одного кольору й завдання за 3 хв написати: І група — що означає поняття «пізнавальний інтерес»; II група — що заважає вчителю розвивати в учнів пізнавальний інтерес; III група — що спонукає вчителя розвивати в учнів пізнавальний інтерес; IV група — що є важливою умовою формування в учнів пізнавального інтересу.

За сигналом групи по колу переходять до іншого кута, ознайомлюються з думкою попередників, олівцем свого кольору дописують свою думку щодо нового питання. Так відбувається доти, доки група не повернеться до свого кута. Потім відбувається обговорення думок по колу, учасники відпрацьовують єдину думку з питань гри.

Завдання 3. Вправа-модель «Джерела формування пізнавальних інтересів учнів» (практичний психолог)

Мета: сприяти актуалізації розуміння вчителями джерел формування пізнавальних інтересів учнів.

Матеріали: ватман, кольорові олівці, кольоровий папір, ножиці, клей.

Завдання: зобразити модель колективу, у якому існують і розвиваються різні джерела формування  пізнавальних інтересів учнів. На виготовлення моделей — 10 хв.

Презентація проектів. Зібрану інформацію узагальнюють і роблять висновок.

У психолого-педагогічній літературі розрізняють два джерела формування пізнавального інтересу: зміст навчального матеріалу; процес навчання.

Зміст навчального матеріалу

Готуючись до уроку, необхідно чітко уявити, які знання слід повідомити учням насамперед, які нові поняття розкрити і яким чином їх розвивати. Продумати, що з матеріалу, засвоєного раніше, необхідно повторити для глибшого його закріплення в пам'яті учнів. Поміркувати, якими новими вміннями озброїти учнів і які з них відпрацювати до перетворення в навички.

Процес навчання

Щоб залучити учня до активної діяльності, до процесу самостійного пошуку, слід створювати спеціальні навчальні ситуації: захищати свою позицію; обстоювати свою думку; використовувати набуті знання.

Завдання 4. Компоненти пізнавальної діяльності (заступник директора)

У навчальному процесі компоненти пізнавальної діяльності реалізуються не ізольовано, а у взаємозв'язку. Як правило, повноцінне засвоєння нових знань передбачає використання як специфічних, так і логічних дій.

Кожна команда отримує опорну картку, яку потрібно дописати, інформацію узагальнити.

Завдання 5. Узагальнення результатів анкетування, проведеного практичним психологом під час підготовки до педради з визначення ступеня інтенсивності пізнавального інтересу в учнів.

Анкета для визначення ступеня

інтенсивності пізнавального інтересу

1. Як часто учень виконує розумову роботу впродовж тривалого часу (година-півтори — для молодшого школяра, кілька годин без перерви — для підлітка): а) часто; б) іноді; в) дуже рідко.
2. Чому віддає перевагу школяр, коли поставлено запитання на кмітливість: а) помучитися, але самому знайти відповідь; б) коли як; в) отримати готову відповідь від інших.
3. Чи багато учень читає додаткової літератури: а)           постійно багато; б) нерівномірно; в) мало чи зовсім мало.
4. Наскільки емоційно учень ставиться до цікавого для нього заняття, пов'язаного з розумовою роботою: а) дуже емоційно; б) коли як; в)            емоції яскраво не виражені.
5. Чи часто учень ставить запитання: а) часто; б) іноді; в)          дуже рідко.

Відповідь а) свідчить про сильно виражений пізнавальний інтерес. Відповідь в) — про низький рівень пізнавального інтересу.

Рішення педради.

1. Прийняти «Методичні рекомендації щодо врахування психологічних аспектів під час активізації
2. пізнавальних інтересів в умовах гуманізації навчально-виховного процесу».
3. На засіданнях науково-методичних кафедр опрацювати методичні рекомендації, розробити конкретні форми роботи на різних етапах уроків.
4. Провести психолого-педагогічний семінар на тему «Чи завжди навчання школярів проходить із захопленням».

5. Методичний день округу

Психолого-педагогічний ринг «Діалогічне спілкування»

У психолого-педагогічному ринзі беруть участь заступники директорів, керівники методичних об'єднань шкіл округу та окружний практичний психолог.

Підготовка

Успіх методичного заходу залежить від його організації та долучення учасників до підготовки. Підготовчий етап бажано розпочати не пізніше як за місяць до проведення рингу.

Заходи підготовчого етапу:

1. Попереднє інформування учасників про тему, мету, умови, завдання та дату проведення рингу.
2. Створення інформаційних куточків у школах округу. У них подано оголошення, завдання, умови, списки рекомендованої літератури та членів журі.
3. Виставка матеріалів та необхідної літератури.
4. Підготовка матеріального забезпечення рингу: табличок з назвами груп чи команд, карток із завданнями, необхідних таблиць, схем, призів.
5. Консультування учасників у разі необхідності, надання їм певної допомоги.

Мета рингу: ознайомити учасників рингу із специфікою навчального діалогу як особливого виду спілкування; сприяти розвитку практичних навичок діалогічного спілкування; активізувати та розширити понятійний апарат педагогів, поглибити їхні теоретичні та практичні знання з даної проблеми; стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості; створити умови для обміну досвідом роботи між учителями шкіл округу.

Проведення психолого-педагогічного рингу

Учасники рингу об'єднуються в три команди. Склад команд та їхні капітани визначені заздалегідь. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі.

В оцінюванні враховують: правильність; точність; оригінальність; швидкість; активність.

І раунд. Мозковий штурм (заступник директора)

Кожна команда отримує великий аркуш паперу із заданою темою «Діалог».

Завдання: записати усі можливі слова-асоціації із заданим словом. Через 3 хв капітани команд проводять звіт з мозкового штурму й вивішують аркуші.

Члени журі оцінюють відповіді.

II  раунд. Рольова гра «Стилі спілкування» (практичний психолог)

Діалог — це взаємодія рівноправних суб'єктів спілкування. Але все ж таки в діалогічному просторі класу особа, яка має бути організатором діалогу. Це—вчитель.

Завдання: кожна команда дає характеристику одному з стилів психолого-педагогічного спілкування (авторитарному, демократичному, ліберальному).

На підготовку кожної команди — 3 хв.

На захист — 4 хв.

III раунд. Бліцтурнір «Вивчення прикладів з практики» (заступник директора)

Завдання: ведучий презентує командам проблемну ситуацію із шкільного життя. Після обговорення команда представляє свій варіант розв'язання цієї ситуації.

Час на обміркування — 15 с.

Ситуація 1

Учитель дає учневі завдання, а той не хоче його виконувати й при цьому заявляє: «Я не хочу цього робити». Якою повинна бути реакція вчителя?

Ситуація 2

Учень, побачивши вчителя, коли той увійшов до класу, каже йому: «Ви виглядаєте втомленим і пригніченим». Як на це повинен відреагувати вчитель?

Ситуація 3

Учень каже вчителю: «Мені не подобається те, що ви сказали». Якою повинна бути реакція вчителя.

Ситуація 4

У класі контрольна робота. У той самий день у одного зі школярів —день народження. Хлопчик прийшов до класу святково одягнений, щасливий, пригостив однокласників цукерками. Перевіряючи його роботу, учителька знайшла багато помилок, є загроза двійки. Як бути?

Ситуація 5

У класі є учень із низьким рівнем знань, проте однокласники до нього приязно ставляться й часто просять за нього вчителя. Як бути вчителю?

IV. Вправа «Моделі спілкування» (практичний психолог)

Учасники рингу отримують малюнки, на яких схематично зображено різні моделі спілкування педагогів із дітьми. За змістом малюнка кожна команда описує відповідну модель спілкування. Проводять захист.

Моделі спілкування педагогів з дітьми

Монблан — педагог над класом, царює у світі знань, мало цікавиться особистістю дитини, взаєминами.

Китайська стіна — педагог визначає дистанцію між собою й учнями, намагається повідомити інформацію, а не навчити.

Локатор -— взаємини з дітьми вибіркові, працює або із сильними, або зі слабкими.

Робот — діє на основі програми, не звертаючи уваги на обставини, які потребують змін у спілкуванні.

Я сам — учитель головний ініціатор педагогічного процесу, знищує всі форми учнівської ініціативи.

Гамлет — має постійні сумніви: чи правильно його зрозуміють, чи правильно витлумачать.

Товариш — переважають дружні стосунки. Але якщо на них засновано спілкування, то воно може втратити діловий контекст і набути особистісного, змісту.

Чую тільки себе — педагог чує тільки себе, зайнятий своїми думками, не завжди відчуває партнера, не налаштований на дітей.

V. Підбиття підсумків. Журі оголошує результати

6. Спільне засідання методичних кафедр

Методичний ринг «Формування готовності педагога до інноваційної діяльності»

Методичний ринг — це форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань слухачів, є однією з форм педагогічної самоосвіти, діяльністю всього колективу з вирішення однієї з актуальних для школи проблем. Методичний ринг дає можливість виявити загальну ерудицію педагогів, є різновидом дискусії.

Мета рингу: ознайомити вчителів із сучасними інноваційними педагогічними технологіями; актуалізувати та розширити понятійний апарат педагогів, поглибити їхні теоретичні та практичні знання з проблеми; показати необхідність науково обґрунтованого впровадження сучасних технологій у практику роботи; стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості; створити умови для обміну досвідом роботи, педагогічних знахідок.

Проведення методичного рингу

Учасники методичного рингу об'єднуються в команди за кафедрами: суспільно-гуманітарних наук; точних наук; природничих наук; початкових класів.

Склад груп та їх капітани визначені заздалегідь. Ведучий оголошує порядок та правила проведення гри й розпочинає перший раунд. Відповіді команд оцінює методичне журі.

Вступ (заступник директора)

Усвідомлення суспільством того, що новій Україні потрібні люди з високим творчим потенціалом, здатні вивести державу на новий рівень соціально-економічного розвитку, спонукало до численних інновацій у різноманітних сферах життя, зокрема в освіті.

«Інновація» в перекладі з латини означає «оновлення», «новина», «зміна». Поняття «педагогічна інновація» трактують по-різному.

В. Паламарчук вважає, що педагогічна інновація — . це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних проблем.

О. Савченко зазначає, що педагогічна інновація—процес створення, поширення нових засобів для розв'язання тих педагогічних проблем, які розв'язувались інакше.

На думку І. Єрмакова, педагогічні інновації— актуальні значущі й системні новоутворення, які виникають на ґрунті різноманітних ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти та позитивно впливають на її розвиток.

Л. Даниленко вважає, що педагогічна інновація — це процес упровадження оновлених чи вдосконалених теорій та практики освіти, який оптимізує досягнення її мети. Інноваційні процеси в освіті почали формуватися в різні історичні періоди й визначали її розвиток. Вони вирізнялися творчою спрямованістю й нестандартністю підходів до навчання й виховання.

Інтерактивна міні-лекція «Бар'єри готовності педагога до інноваційної діяльності» (практичний психолог)

Упровадження нової ідеї, проекту або технології часто наштовхується на різні перешкоди або бар'єри. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішні бар'єри: соціальні; організаційні; методичні; матеріально-технічні.

Внутрішні бар'єри: особистісні; психологічні.

К. Ангеловський вважає, що вчителів можна об'єднати в такі групи: новатори (7 %); передові вчителі, які приймають і впроваджують новації (45 %); конформісти (погоджуються з перевіреними новаціями, але пізніше — 18 %); традиціоналісти (віддають перевагу традиційним способам навчання — 8 %); консерватори (найдовше чинять опір — 22%).

Це свідчить про те, що природа людини (педагога) різна, різні й умови, у яких вони живуть і працюють, тому й виникають психологічні бар'єри до сприйняття новацій.

Причини, які заважають особистісному виявленню творчої діяльності: схильність до конформізму; страх видатися нерозумним і смішним, у своїх судженнях; побоювання видатися надто екстравагантним у критиці чужих думок; невміння реалізовувати нові способи й форми педагогічної діяльності; недостатня розвиненість індивідуального творчого потенціалу; відсутність потреби впроваджувати нове; особистісна тривожність, невпевненість у собі, знижена самооцінка; ригідність (негнучкість мислення).

Робота в малих групах

I    раунд «Мозковий штурм» (практичний психолог)

Кожна команда отримує великий аркуш паперу із заданою темою «Інновація».

Завдання: записати слова-асоціації до терміна «інновація».

Через 3 хв. лідер команди робить звіт щодо мозкового штурму. Ведучий вивішує аркуші. Члени журі оцінюють відповіді.

II  раунд «Естафета» (заступник директора)

Узагальнення теоретичних знань учителів із питань сучасних педагогічних технологій.

Ведучий пропонує закриті картки, на яких написано терміни: інновація; педагогічна технологія; концепція; метод навчання; оптимізація; гуманізм; прийом навчання; диференціація.

Завдання: лідер групи витягає картку. Через 30 с один з учасників команди дає визначення заданого поняття. Журі оцінює відповіді команд.

Психологічна розминка. Вправа-руханка «Малюємо цифри» (практичний психолог)

Мета: зняття фізичного та емоційного напруження, покращення настрою в групі.

Хід вправи. Учасникам пропонують малювати в повітрі цифри різними частинами свого тіла: 1 — намалювати носом, 2 — правим плечем, 3 — лівим плечем, 4           — правою ногою, 5 — лівою ногою, 6 — ліктем правої руки, 7 — ліктем лівої руки, 8 — правою ногою, 9 — лівою ногою, 10 — сідницями.

III раунд «Педагогічні технології в практиці вашої школи» (заступник директора)

Цей конкурс проводять у вигляді міні-захистів технологій навчання, які використовують учителі у викладанні своїх предметів. Кожна група пропонує не більше від двох сучасних та найрезультативніших технологій.

Оформлені анотації поступово вивішують на стенді. У результаті утворюється імпровізована виставка, яку можна залишити для подальшого ознайомлення вчителів.

На захист кожній групі дають 5 хв.

IV. Анкета «Готовність педагогів до впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес» (практичний психолог)

1. Як ви ставитесь до ідеї впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес: а)        думаю, що це лише марно витрачений час; б)          глибоко не переймався цією проблемою; в)        позитивно.
2. З якими інноваційними технологіями ви ознайомлені? а) особистісно орієнтованого навчання; б) технології розвивального навчання; в) робота за груповими формами навчання.
3. Щоб упроваджувати інновації у свою практику, вам бракує: а) бажання і сили; б) теоретичних знань; в) практичних вмінь і навичок; г) підтримки колективу.
4. За яких умов ви могли б себе максимально реалізувати: а)          якби працював, як і раніше; б) у впровадженні передових педагогічних технологій; в) не знаю.
5. Що найбільше вам заважає професійно вдосконалюватись? а) не вистачає часу; б) немає відповідної літератури та умов; в) не вистачає сили волі та наполегливості.
6. Яка форма методичної роботи, на вашу думку, найбільш ефективна для впровадження інновацій . у практичну роботу: а) самоосвіта; б) робота в групах (відкриті уроки, круглі столи, тренінги); в) загальношкільні методичні заходи; г) робота в методичних об'єднаннях.

Підбиття підсумків

Це важливий момент у завершенні методичного рингу. Ведучий надає слово членам журі, які не тільки виявляють переможців, а й висвітлюють проблеми конкурсу.

Найважливіший результат — бажання вчителів втілити технологію.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМООСВІТИ ПЕДАГОГІВ

Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре,

що справжня освіта - це тільки самоосвіти

Д.Писарєв

Одним з основних завдань методичної служби школи є надання допомоги педагогам у формуванні й удосконаленні навичок самоосвітньої діяльності, що передбачає такі види роботи, як систематичне консультування з питань організації самоосвіти; допомога педагогові у визначенні різних позицій (сильних і слабких) з метою подолання труднощів; постійне інформування педагогів про новий передовий педагогічний досвід; підготовка й надання методичних рекомендацій щодо актуальних проблем теорії та практики. Рівень кваліфікації та педагогічної майстерності в кожного педагога свій, тому кожен обирає власну тему, працюючи над певною проблемою, а також форми методичної роботи, засоби вдосконалення педагогічної техніки й технології. Організовується така робота з урахуванням цілої низки аспектів.