Фотоконкурс «Я та моя КИЦЯ»
Археологічні розкопки засвідчують, що коти були на Заході рідкісними тваринами аж до ХІ століття, і лише з ХVІІІ століття вони набули статусу тварин-компаньйонів, заслуживши право жити в людській оселі. До речі, тоді ж перестали вважати, що кіт вхожий у пекло.
Фотоконкурс «Я та моя КИЦЯ»
1 березня у нашій школі до міжнародного дня кішок, який відзначається з ініціативи міжнародного фонду Animal Welfare, учні та учителі влаштували фотоконкурс «Я та моя КИЦЯ».
Щоправда, в багатьох країнах світу існують власні усталені “котячі” дні. Про кішок, як власне і про собак, можна говорити і писати нескінченно. Відомо, що кішки були священними тваринами в Стародавньому Єгипті. За вбивство кішки страчували — згодовували крокодилам.
Натомість у Європі котів цінували мало і до них було суто утилітарне ставлення — їх цінували передовсім як мисливців на щурів і мишей. Археологічні розкопки засвідчують, що коти були на Заході рідкісними тваринами аж до ХІ століття, і лише з ХVІІІ століття вони набули статусу тварин-компаньйонів, заслуживши право жити в людській оселі. До речі, тоді ж перестали вважати, що кіт вхожий у пекло.
Нині 80% мешканців планети тримають удома кішок, а в деяких країнах ці тварини охороняються законом. Приказок про котів існувало чимало: “Любить як кіт сметану”, “Допався як кіт до сала”, “Жиє як пес з котом”, “Заспав сі як кіт”, “Працює як кіт на печі”, “Біга як кіт загорений”, “Як кіт наплакав”, “Пишається як кіт на глині”, “Як коти полизали” тощо.